Шкідливі речовини, що з’являються у воді, ґрунті, повітрі внаслідок діяльності людини, потрапляють в організм рослин, тварин і людини. Якщо це трапляється часто і в надмірній для безпечного існування живих істот кількості, виникають екологічні проблеми. Таку загальну назву дали негативним змінам у природі.
Серед екологічних проблем найбільшими є: погіршення складу повітря і води, зменшення видів організмів на нашій планеті та їхньої чисельності, руйнування ґрунтів та збільшення вмісту в них шкідливих речовин.
Весна - це та пора року, який усі чекають, утомившись від зими. Весну часто називають довгоочікуваною. Перші ознаки весни, буває, проявляються ще взимку, у лютому: ледве посильнее посвітить сонечко - і починають танути бурульки, дзенькає весела капель, нагадуючи про наближення весни. Після цього ще можуть ударити морози, може піти сніг, але всі розуміють: весна от-наступить, порадує своїм теплом
От і прийшла весна. Сонце починає з'являтися на небі всі частіше, небо робиться більше яскравим, синій^-синім-густо-синім, щосили тане сніг і біжать струмки. Земля ще холодна, занадто сира й гола, а через залишки снігу пробиваються найперші квіти, які так і називають: проліски
Весна прийшла! У лісі починається пожвавлення: прокидаються від зимової спячки звірі, вертаються після зимівлі птаха. Усі зайняті парованием і облаштованістю затишних гніздечок і норок, усе готуються до виведення потомства, для цього потрібні надійні будинки. Настання весни - це пробудження природи, початок активного життя природи. Швидко набухають і лопаються бруньки, з яких з'являються ніжно-зелені листочки, а потім вони ростуть із неуявною швидкістю. За тиждень дерева повністю покривається листям, що ніжно шарудить на весняному вітерці. Усюди відчувається життя
Объяснение:
Звичай оздоблювати жіночу шию можна простежити ще з доісторичних часів. Вже в могилах зі спаленими трупами, що стосуються до т. зв. доримської епохи, в місцях, які були заселені слов’янами, археологи знаходять металеві та мінеральні шийні оздоби у вигляді окремих намистин, або й цілих разків. Одна з таких знахідок трапилася Хвойкові поблизу Києва, а це свідчить про те, що жінки і дочки наших предків уже в той час носили намисто.
В староукраїнських літературних пам’ятках намисто під назвою «бисьръ» або «бисръ» зустрічається вже в Х-му столітті. На території нашої батьківщини в похованнях, що датовані ХІ-м століттям, археологи знаходять срібні або й золоті намистини продовгастої форми; ті намистини виготовлялися з прозорого скла, на поверхню клали срібну або золоту платівку, а потім знову заливали скляною масою. Цей вид намиста був найбільше поширений у княжій Україні-Русі. Бурштинові намистини також не були рідкістю в той час, бо бурштин добувався не тільки на побережжі Балтійського моря, а і в середній течії Дніпра. Із стародавніх намистин княжого періоду відомі ще металеві, характеристичні для Волині, Київщини та Галичини, — це т. зв. намистини минського типу, що мають вигляд малинових ягід.