1) Мої птахи, на рідні луки дальні хоч по одній пір'їночці зроніть.
2) Встаньте, вклоніться люди, Шевченко іде на Волинь.
3) О, Берестечко! На твоєму полі чоло схилив великий наш Кобзар.
4) О Боже всесильний, навчи не зневіритись нас!
5) О Боже всемудрий, у цім многотрудному світі, у цім многогрішнім, навчи нас лишитись людьми!
6) Пробачте Лесю ть за ці чужі бетонні стіни, за душі темні і пусті за невкраїнність України.
7) Прийди в гаї, мій друже, другом немов до істини з імли, за всіх недужих, кволих духом, у цьому храм Дай мені сонця, дай мені вітру, дай мені радості, зоряне світло.
9) Гей, дорого дальня, повертай до мами - буде в її косах менше сивини.
10) О Батьківщино, мати ясноока. Торкаюсь тихо імені твого.
б) При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний
Объяснение:
Б)
2. Прийменник з відмінковими формами іменника виражає умовні відношення у реченні.
а) Перед вікном шумлять, шумлять тополі.
б) При щирості між людьми, при глибокій і міцній симпатії ніякий риск не страшний.
В) У степу запахло розворушеною землею.
Удачі