Объяснение:
6. Дієслова - вид, стан, перехідність
Прслівника - незмінюваність, у речені виконує синтаксичну роль означення
7. Осінь відходила. Вона вже зробила своє. Косим ніжним промінням сонця визолотила на деревах листя, рясними дощами, як дитину викупала його, тихими ночами й у морозні ранки посріблила кожен листочок, вкриваючи його ніжними візерунками інею, награвшись листям досхочу
вкриваючи , награвшись - обставина
8. Награвшись листям досхочу, зняла з дерев пишне багряне листя. Встелила ним землю. Ступаєш по ньому — відчуваєш приємну м’якість під ногами. І чуєш приємний шелест яскравого листя. Навкруги тихо та спокійно. Все чекало чогось. Тільки десь було чути якійсь стукіт. Поступово теплі деньки змінюються все більш прохолодними. Зникає привітне сонечко.
П'ятнадцятого лютого - свято Стрітення, у народі "Стрічання», яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового. На Стрітення за народними уявленнями зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Зустрівшись, говорять між собою: Нехай Бог до тобі, зимо! - каже радісно літо. Дай, Боже, здоров'я! - відповідає стримано зима. На Стрітення Зиму веде по під руки старий Дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі добряче полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. У руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба. У Літа вінок на голові, сорочка квітами вишита, зелена плахта. Це вродлива дівчина. Літо весело несе в руках серп і сніп жита та пшениці.
Відповідь:
Веселий настрій царює на святі. Невеселий дух живе в темних лісах. Веселий хлопчина гуляє в парку, наспівуючи пісню. Невеселий вітер повиває жалібно.
Надіюсь до )