1
5 - 9 классы Українська мова ів
Інтерв'ю в публіцистичному стилі на будь яку тему.Очень Надо как никогда
Попроси пояснень Слідкувати Відзначити порушення! Dashas141 04.05.2018
Рішення
Відповідь від
mariacat5
Журналіст: Добрий День, Миколо Павлович! Дуже вдячна за те, що ви згодились дати невеличке інтерв’ю. Я не буду торкатися вашої політичної кар’єри та професійної діяльності, а запропоную лише декілька запитань, відповіді на які дуже цікавлять ваших, Микола Павлович, прихильників. Тож, перше питання: Які міста, зокрема, в нашій країні Вам найбільше подобаються?
М. П.: Як-то кажуть: «Там, де я ще не був». Місто, яке мені подобається з самого дитинства – це Київ. А ще мені подобаються невеличкі українські міста, перебуваючи в яких я отримую душевний покій та дійсно відпочиваю.
Журналіст: Яку кухню любите?
М. П.: Звісно, рідну, українську! Особливо борщ та вареники з вишнями.
Журналіст: Хто ж, на Вашу думку, кращий кухар – чоловік чи жінка?
М. П.: Це вже доведено часом, що чоловік. Бо перетворити приготування їжі на мистецтво може лише чоловік. За винятком сім’ї. Але для щоденного приготування їжі – це все ж таки жінка. Лише жінки, за що ми їм дякуємо, готові витримати усю цю буденність. Це ж можна з голоду померти, якщо чоловік буде готувати! Спробуйте самі… (Микола Павлович сміється).
Журналіст: Вас, Миколо Павлович, називають епатажною особистістю. А який Ви з друзями, зокрема у сім’ї?
М. П.: Я не вважаю себе епатажною людиною. Та, на мій жаль, я ніколи не був і романтиком. Квіти дружині не часто дарую, та іноді намагаюсь зробити якусь приємну романтичну несподіванку.
Журналіст: Чи збігаються Ваші з дружиною погляди на виховання сина?
М. П.: Повністю збігаються. Але моя участь у цьому важливому процесі мізерна через брак часу. Уявляєте, він іноді може видати таке, що диву даєшся, наприклад, «не порушуйте мої конституційні права!».
Журналіст: Що Вам подобається, а що не подобається в людях?
М. П.: Найбільше мені не подобається чванство. Коли людина некомпетентна, немудра, або ще гірше – зовсім тупа – це найбільше мені не подобається. Причому це не тільки неприйняття моральне і психічне, а навіть фізичне. Але я ненавиджу цих людей без жодної агресії ззовні.
Журналіст: Яка література Вам подобається?
М. П.: Найбільш усього – класичні українські і російські літературні твори та поезії.
Журналіст: Скількома мовами ви розмовляєте?
М. П.: Українською, російською, польською, інколи англійською. Італійську мову, на відміну від англійської, знаю набагато краще, але користуюсь нею дуже рідко.
Журналіст: А яка музика грає у Вас в машині?
М. П.: Віддаю перевагу сучасній легкій естрадній музиці та класичним творам, знову ж, у сучасній обробці. Така музика не відволікає від дороги.
Журналіст: А як Ви вирішуєте життєві труднощі?
М. П.: Частіш усього залишаюся один на один з собою. Це дурниці, коли кажуть – розкажи, поділися, зніми тягар і тобі полегшає. Мені від цього не стає легше. Я дивлюся телевізор, слухаю музику або надаю перевагу повному абстрагуванню. І рішення приходить само собою.
Журналіст: Які у вас, Миколо Павлович, плани на найближче майбутнє?
М. П.: Великих планів не має, а маленькі ви побачите самі, бо я завжди на виду.
Журналіст: Дуже Вам дякую за цю цікаву розмову. Успіхів Вам і до побачення.
М. П.: І Вам до побачення!
Схожі твори
Твір на тему: «Чи має людина право на вибір?» «Нещасна доля багатьох людей – наслідок незробленого ними вибору . Вони ні живі, ні мертві. Життя для них виявляється тягарем, безцільним заняттям, а справи – лише засобом захисту від […]
Твір на тему: «Бери вершину – i матимеш середину» Бери вершину – матимеш середину. Г. С. Сковорода Не треба боятися робити у своєму житті перший крок у нове і невідоме. Не треба боятися помилок і загроз, які бувають у житті […]
Твір на тему: «Що ж має в людині переважати – матеріальне чи духовне? Де та золота середина?» «Не навколо творців нового шуму – навколо творців нових цінностей обертається світ!» Ніцше Людина – істота і духовна, і матеріальна. Спокус навколо багато, приборкати пристрасть
Объяснение:
Виступати було зовсім неважко, адже у нас дуже хороша команда, і атмосфера була чудова. На турнірі було дуже багато сильних команд, один Ізраїль чого вартий. Але ми показали свій клас і приїхали додому з медаллю. До цих змагань я встигла зіграти в сербській і китайської шахових лігах, а також ще у двох дуже відповідальних турнірах - чемпіонаті Європи серед жінок, де була відібрана на чемпіонат світу серед жінок 2016 року, і в вищій лізі чемпіонату Росії. Тут я поділила 1-2 місця і була відібрана у суперфінал чемпіонату Росії серед жінок.
Чому ти вибрала шахи в якості своєї професії? І хто першим навчив тебе цієї «розумної» грі?
Я не вибирала шахи - вони самі мене обрали. (Посміхається). Перше серйозне рішення в своєму житті мені довелося приймати у віці семи років. У дитинстві я займалася відразу в двох гуртках - секції з бальних танців і шахами, і потрібно було вибирати одне з двох. І ось, у семирічному віці, як потім виявилося, я прийняла рішення, про яке зараз анітрохи не шкодую. Мені дуже подобалися танці, але я зупинила свій вибір на шахах. Справа в тому, що на танцях наші викладачі іноді стукали нам по колінах, коли ми танцювали, щоб вони були прямі. Я ж була дуже домашньою дитиною, і хоча розуміла, що це необхідно для професійної підготовки, ніяк не могла з цим змиритися, тому і вирішила шахи. Сидиш собі, думаєш над позицією, ніхто тебе не чіпає. (Посміхається). Батьки не ставили переді мною завдання, щоб проста дитяча забава переросла у щось більше, більше того, мама дуже довго не хотіла, щоб я займалася шахами професійно. Я стала відвідувати групові заняття для дітей не тільки мого рівня, але і для більш сильних шахістів, стала тягнутися за ними. Поступово почали приходити результати. Так, буквально за рік вдалося пройти шлях від четвертого розряду до першого. І стало ясно, що шахи можуть стати для мене не просто черговий секцією, яку я відвідувала, а майбутньою професією.
Пам'ятаєш своїх перших шахових вчителів?
Звичайно. Я пам'ятаю всіх і кожного, хто взяв участь в моєму шаховому становленні. Першим моїм тренером була Людмила Георгіївна Зайцева в шаховому клубі імені Т. В. Петросяна. Саме з її до я проробила шлях від безразрядницы до першого розряду. Потім у 2002 році я займалася з Валерієм Цатуряном. Завдяки йому я навчилася «виживати» в першому розряді. Після я займалася з Володимиром Вульфсоном в Московському міському палаці піонерів, саме під його керівництвом я стала спочатку кандидатом у майстри спорту, потім майстром ФІДЕ, а також чемпіонкою Росії і двічі віце-чемпіонкою Європи у своєму віці. У 2006 році мене покликали в училищі Олімпійського резерву. Це взагалі окрема історія, тому що змінилися не лише тренери, а б життя. Я бувала вдома тільки у вихідні дні, а інші дні проводила в стінах училища. Училище – це загальноосвітня школа-інтернат, де ми жили, спали, їли, займалися спортом і, звичайно ж, шахами. Тут я провела півтора року. Тренували нас гросмейстери Валерій Чехів і Сергій Архипов. Завдяки наставникам училища олімпійського резерву я стала міжнародним майстром і виконала першу норму міжнародного гросмейстера. Після закінчення училища я стала займатися в Шаховій вітальні ім. В. Я. Дворковича у гросмейстера Сергія Долматова. Завдяки йому я виконала другу і третю норми міжнародного гросмейстера, а також значно збільшила свій рейтинг.
Чи є у тебе ті, кого ти орієнтуєшся в шаховому світі, так би мовити, своєрідні кумири?
Безсумнівно. Всі шахісти вивчають величезна кількість партій майстрів минулого. У них багато чому можна навчитися. І не тільки конкретним шахових ходів, планів, ідей (а їх криється безліч в партіях наших попередників!), але і численних психологічних тонкощів. Орієнтуватися на когось із шахістів минулого досить важко, тому що сьогодні сама гра зазнала деякі зміни, що, насамперед, пов'язано з появою комп'ютерів. А з найсильніших світу цього можна взяти першу десятку шахістів і прагне до такого рівня!
Пам'ятаєш свій найяскравіший турнір?
Звичайно. Одне з моїх перших і найбільш яскравих вражень – чемпіонат Європи серед дівчат до 10 років, де я стала срібним призером турніру. Я почала з двома очками з чотирьох можливих і практично втратила всі шанси на медаль. Але потім, сама не знаю, як, виграла 5 партій поспіль і посіла друге місце. Ще пам'ятаю, як граючи на чемпіонаті світу серед дівчат до 18 років, я лідирувала з п'ятьма очками з п'яти можливих, обіграла шахістку, яка на тому турнірі боролася зі мною за перше місце, але не змогла втриматися на першій сходинці, і в підсумку посіла лише друге місце. Ось так. (Посміхається).