Кожна пора року по-своєму змінює садок біля мого дому.
Взимку він спить під білим покривалом. Іноді пташка порушить цей глибокий сон. Весною яблуня, малина, смородина одівається у чудовий білий цвіт. На клумбах звеселяють погляд острівці різнобарвної примулки: жовтий, білий, фіолетовий. Літом зелений колір набуває насиченого відтінку. Весело щебечуть пташки. Чарівниця осінь дарує щедрий урожай червоних та зелених соковитих яблук. Розфарбовує листя у жовтий і золотистий кольори. Сухе листя опускається на землю. Дбайливі господарі зберуть опале листя та сухі гілки. Сад уже в очікуванні зими.
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік. "Так казав один з українських письменників. Україна багата своїми патріотами ! Відомими людьми ! Вони: Шевченко, Українка, ота ж Руслана та Клички - люблять свою державу, свою рідненьку неньку. Україну я люблю за те що вона моя батькивщина, за те що я народився на її землі, що я громадянин саме ціеї сильної держави! Україна багата не тільки відомими людми а ще й своєю родючою землею, корисними копалинами, рідкісними рослинами вона гордиться своїми портами і тваринницьким світом. Я пишаюся своєю державою і дуже її люблю. Я гадаю її є за що любити!