Контрольна робота Синтаксис та пунктуація
Тести
1.Словосполучення - це: ( 1 б. )
А)це кілька слів
Б)два або більше слів, одне з яких головне, а інше - залежне.
В)це два слова.
2.Позначте спонукальне речення: ( 1 б. )
А)Красне літо в вирій відлетіло, мов його ніколи й не було.
Б)Уже вода замерзла на озерах.
В)Ой яка чудова українська мова!
Г)Лети ж, рідне слово, лети в рідний край!
3.У реченні « Плекайте мову» граматична основа виражається ( 1 б. )
А)тільки підметом.
Б)тільки присудком
В)підметом і присудком.
4.Позначте рядок, у якому всі сполуки слів є словосполученнями ( 1 б. )
А)історія країни, читати й писати
Б)знайти в словнику, вивчити напам’ять;
В)посіяли квіти, у небі
Г)бузок цвіте, духмяні трави
5.Другорядні члени речення – це ( 1 б. )
А)підмет, присудок, обставина
Б)означення, обставина, присудок
В)звертання, однорідні, вставні слова
Г)означення, додаток, обставина
6.Означення - це.. ( 1 б. )
А)другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який? чий? котрий?
Б)другорядний член речення, який вказує на ознаку дії і відповідає на питання як? де? куди? звідки
В)головний член речення, який вказує на предемет або особу і відповідає на питання хто? що?
Практичні завдання
7.Складіть речення з поданих слів і запишіть їх. ( 2 б. )
До,народ,ставитися,український,вода шанобливо. Вона,живі,всі,необхідна,істоти. Цілюща,сила,джерело,мати,з,мінеральний,вода.
8.Поставте в кінці речень розділові знаки.Визначте вид речення за метою висловлювання(розповідне,питальне,спонукальне). ( 1 б. )
В українських піснях барвінок є символом молодості
Хто боком спить,а лежачи їсть
Вивчайте,любіть рідну мову
9.Спишіть текст,підкресліть головні та другорядні члени речення. ( 3 б. )
З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів.У тривозі й любові вдивляються матері у своїх дітей.Усім своїм життям,прикладом і вихованням вони утверджують у нас людяність,бережуть від усього лихого.Вони бажають нам щастя.Матері завжди думають про те,щоб їхні діти жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі.
Що це за гамір надворі? Невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? Так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи.
У дворі нашого будинку росте горобина. Давно вона росте, гордлива ті іноді журлива красуня, з солодким червоним намистом. Кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. Я навіть не пам"ятаю коли її там ще не було. Стара вона та розлога. Ніби царівна усьго саду. Останнім часом до неї часто прилітають маленькі друзі - птахи. Щось щебечуть, звеселяють її, розказують про свої пригоди...
Ось і сьогодні стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким деревом.
- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що в золоті осені ти не забула про нас і приберегла свої ягідки, наше улюблене ласування.
-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках, струшуючи маленькі сніжинки.
-Ні, це не ви мені дякувати повинні, а я вам - ніжним голосочком відповіла садова царівна. -Якби не ви, мої маленькі, весною гусінь поїла б мої ніжні листочки, пахучий цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я й стояла б в зажурі весь час.
-Та ми ж друзі! І завжди будемо допомагати один -одному! Ти для нас, як матінка- годувальниця, ми ніколи не забудемо твоєї щедросі - весело зачиркали пташеки. - Тепер жодного дня більше не буде, коли б ти журилася. Завжди прилітатимемо ми, твої помічники й розрадники.