ответ:
якби у мене була машинка часу (якась портативна, куплена до дня народження в супермаркеті), я насамперед відправився б у дитинство своїх дідуся і бабусі. аж надто цікаво вони про нього розпові. дитинство це було п’ятдесят років тому.
дід і бабуся росли радянськими дітьми, з червоними значками жовтенят, а потім і піонерами з червоними краватками на білих сорочечках. я уявляю, як пішов би по вулиці і зустрів би їх, коли вони поверталися зі школи. вони жили в одному районі міста, тільки ходили в сусідні школи.
бабуся грала в ляльки, а дід – машинками і солдатиками, адже тоді не існувало ще ніяких ігрових приставок і «мобілок». чи не сиділи діти за комп’ютерами і планшетами годинами. книги для навчання вони шукали не в інтернеті, а в бібліотеці. і білизна в пральній машинці доводилося викручувати самому, автоматів не було.
объяснение:
что
Відповідь:
Грубість , це напевно те чого так не любить кожен з нас у комусь , але сам користується цим напевно щохвилини.Це дуже погана риса характеру.На мою думку ми застосовуємо грубість тоді , коли не хочемо показатись комусь слабким , або гірше його.Це скоріш за все демонстрування сили , можливо навіть не сили , характеру , того що він не гірший. Застосування грубості ніколи не призведе до чогось доброго. Краще дати зрозуміти людині все без зайвих криків , сварок та непорозумінь...Потрібно насамперед пам'ятати те , що ми не ідеал і потрібно поводитись добре , якщо ви хочете досягнути чогосьОтже на мою думку грубість - це демонстрування сили. Але стараймось відівчовуватись від поганого і пам'ятати про хороше).