Літо! Яке б воно не було - спекотне або прохолодне, посушливе або дощове, сонячне або похмуре - воно завжди закінчується занадто швидко.
Кожен місяць літа має свій колір, смак і запах. Ось червень повний запаху свіжої полуниці, розквітає всіма тонами зелені, вабить смаком свіженького огірочка з городньої грядки. Червень - це добрий чарівник, що веде нас у світ фарб і звуків розкішної літньої природи.
Липень - верхівка літа. У нього свої фарби: індиго васильків, фіолет флокс, засмага на наших тілах. Він пропах кропом, зеленим бадиллям, липовим цвітом. Відкувала зозуля, відцвіли липи, достигли суниці. Гримлять грози, струмують зміями по небу блискавки, виблискують зірниці, тюлевими фіранками пропливають білі хмари. Спека, спека.
А ось і серпень - місяць злив, кущі, потемнілі від дощу, невловимий смуток про кінець літа. У полі пишається наливне колосся, а по землі стеляться білі тумани. Запах свіжоскошеного сіна на луках. Коралова бузина, жовтизна стиглих груш, бузкові, рожеві, червоні айстри у вазі на буфеті.
Що може бути краще цієї невимовної принади літа?!
дві тисячі сто тридцять п’ять
Н.в. дві тисячі сто тридцять п’ять
Р.в. двох тисяч ста тридцяти (тридцятьох) п’яти
Д.в. двом тисячам ста тридцяти (тридцятьом) п’яти
З.в. дві тисячі сто тридцять (тридцятьох) п’ять
О.в. двома тисячами ста тридцятьма (тридцятьома) п’ятьма
М.в. на/у двох тисячах ста тридцяти (тридцятьох) п’яти
Объяснение: