Найуживанішим графічним знаком для позначення на письмі м'яких приголосних звуків є знак м'якшення (ь). Це - єдина літера української абетки, що самостійно не позначає звука. Знак м'якшення завжди вживається після букв, що позначають приголосні звуки,
І* Знак м'якшення пишеться:
1. Після букв д, т,з,с,ц, л, н, які позначають м'які приголосні в кінці слова (молодь, юність, відстань, міць, стиль, колись) та в середині слів перед літерами, що позначають тверді приголосні звуки (батько, донька, молотьба, сядьмо, спільний).
2. Для позначення м'якості приголосних у середині складу перед о: льотчик, пятьох, сьомий, тьохкати.
3. У прикметникових суфіксах -ськ (ий), -цьк (ий), -зьк (ий): український, товариський, ризький, козацький, київський.
' 4. Після літери н у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: калинонька, серденько, тихесенький, ріднюсінький, повнісінький
Відповідь: В цих фразеологізмах вжито займенник "він". Це займенник особового розряду, третьої особи однини. В усіх реченнях він виконує роль головного члена речення -- іменника. Група узагальнення -- узагальнено-предметні.
Пояснення значення фразеологізмів:
Чує дзвін, та не знає, звідки він.
Почувши десь якусь розмову, люди виривають з контексту одну фразу і починають тлумачити її на свій рахунок, прикрашаючи подробицями. Але тільки не про те, що насправді малося на увазі там. Так роблять ті, хто любить попліткувати.
Вітер він і не знає, що погоду він міняє.
Тут говориться про людину, яка навіть не думає про те, що її вчинки мають вплив на оточуючих.
Говори стовпу, а він стоїть.
Немає сенсу говорити щось людині, яка не хоче тебе слухати.
Скільки вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.
Чим більше ти турбуєшся про людину, тим більше вона від нас відвертається. Це свідчить про те, скільки б ти не робив добра -- людям завжди мало буде.
Не так то він діє, як тим словом сіє.
Це свідчить про людину, яка сильна тільки на словах, а ділом довести нічого не може.
АБОБА АМОГУС DIOR ABOBA