Відповідь:
а) між підметом і присудком
2. Швець - не купець, а коза — не товар.
3. Щастя без ума — дірява сума.
9. Чуже добро - чужі сльози.
5. Чоловік без культури — що птиця без крил.
14. Грамотний — видю щий і на все тямущий.
11. Злидні - найважча хвороба.
б) тире в неповному реченні
Чужі гріхи перед очима, а свої - за плечима.
6. Пану - пшениця, а мужикові - полова
12. Багатий помирає недоївши, бідний - переївши.
15. Держав дві корови, а тепер - дві ворони.
в) тире в безсполучникове у складному реченні
4. Утік від дощу — потрапив під зливу.
7. Три дні молотили — шеляг заробили.
8. Станеш позичати — будеш бідувати.
10. Не похвалиш - не продаси.
13. Багатий скривиться — всякий дивиться.
Пояснення:
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!