В одному чудовому місті під назвою Мовознавство жила одна багата жінка. Звали її Лексика, а багата вона була тим, що мала трьох гарних синів. Звали їх Антонім, Синонім та Омонім. Кожен з них уже мав свою власну родину, проте всі вони жили разом, в одному прекрасному будинку, тільки на різних поверхах.
Найкраще жилося родині Синоніма, бо, хоча він і мав найбільше дітей, проте все в його родині було дружньо та злагоджено, адже всі вони підтримували один одного. І якщо комусь з родини Синонімів було сумно, то всі також були зажурені, невеселі. Або навпаки, коли хтось один сміявся, то всі його підтримували: реготали, заливалися сміхом. Отож хоч і були в цій родині усі з різними іменами, проте такі близькі за характером та вдачею.
У сім’ї Антоніма не все було добре та злагоджено, як у його брата Синоніма. Причиною сварок та непорозумінь були постійні розбіжності в поглядах, адже в родині панувала звичка протирічити один одному. Через це родині нічого не вдавалося зробити спільно. Якщо один працював, то інший обов’язково бив байдики, якщо комусь у родині було холодно і він зачиняв усі двері й вікна, то комусь обов’язково раптом ставало жарко, і він поспішав відчиняти вікна. Так виникали сварки, що доходили аж до бійок. Так і жили Антоніми, весь час маючи протилежне значення.
Та найгірше жилось Омоніму, бо в його родині панувало суцільне непорозуміння. Деякі члени родини мали однакові імена, але були зовсім різними (лист паперу та лист дерева, коса дівоча та коса — гостре знаряддя праці). І якщо батько кликав когось одного із синів, то обов’язково приходив і другий. Ніхто в родині не міг вирішити цю проблему, адже ніхто нічого не розумів — все було так заплутано.
Якось Лексика відвідала своїх синів, зрозуміла їхні проблеми й вирішила до м. Вона викликала своїх сестер — Лінгвістику та Етимологію, щоб ті до з’ясувати значення слів — синоніми, антоніми, омоніми.
Швидко в країні запанував лад, адже з’явилися словники, заглянувши до яких можна було легко зрозуміти значення слова та дібрати до нього синонім чи антонім.Подробнее: http://familytimes.com.ua/kazka-a-s-o.html
Ти - еміграт,але не зрадник. Якщо ти патріот своєї держави, ти її любиш,але певні умови тебе виганяют зі своєї держави,то це аж ніяк не значить,що ти зрадник. Невже людина буде жити в болоті,якщо вона може жити трохи краще? Кожна людина шукає місце де краще. Кожна людина піде туди,де на її думку,буде краще для неї і її сім"ї. Тому,що кожна людина прагне щастя і дороги в вищі заклади своїй дитині. І та людина,яка емігрує, емігрує тільки за те,щоб добитися кращого життя для себе і своєї дитини. Людям доводиться залишати країну тому,що ці умови вони вже не в змозі змінити самі. Хіба міг рядовий українець протистояти, наприклад, політиці Сталіна? Кожен має право на гідне життя, до того ж люди відповідають за добробут родини, дітей. Звичайно, ми маємо прагнути до того, аби зробити свою країну безпечною та комфортною для життя, проте інколи ми просто безсилі.
я казах атакта мен казакпым