1 Ось сонце сховалося за хмари, небо стало сірим та низьким. 2 У повітрі віяв холодок. 3 Упали перші краплини, усе стрепенулося, і вже за вікнами плакав дощ . Він ніжно шелестів по листю дерев, наполегливо стукав в металеві дахи, дзвінко бив об калюжі ,глухо падав на моє підвіконня. 4 Ця мелодія не тільки приємна на слух , вона заспокоює і вводить в особливий сум. 5 Я б цілий день сиділа вдома на підвіконні загорнувшись в теплу ковдру та слухала цей прекрасний плач дощу ….
писала изначально для себя )
Глави перша — друга
З раннього дитинства Робінзон Крузо більш за все любив море. Але батькам це не подобалось. Вони хотіли, щоб син займався судомою справою. І тоді він вирішив утекти з дому. Він з товаришем сів на корабель, що вирушав до Лондону.
У цій подорожі йому довелося побачити на власні очі, що таке справжній шторм на морі. Робінзон навіть сам допомагав матросам.
Товариш сказав, що йому краще повернутися додому. Але Робінзон не послухався цієї поради.
Глави третя — четверта
Одному шановному капітану дуже сподобався хлопець, і він узяв юнака на свій корабель. Він розмовляв з хлопцем та навчав його наукам. Однак незабаром капітан помер, і Робінзон уперше вийшов у море сам. На жаль, ця подорож виявилась невдалою і Робінзон потрапив у полон до піратів, де пробув більше двох років.
Разом із маленьким хлопчиком Ксурі він вирушив на рибну ловлю, але не повернувся. Втікачі висадилися на берег. Деякий час перебували вони у диких місцях, харчувалися тим, що могли дістати, поки їх не підібрав корабель, що прямував до Бразилії.
Глави п'ята — шоста
У Бразилії Робінзон прожив чотири роки і став успішним плантатором. Та одного разу вирішив здійснити подорож до Гвінеї по золотий пісок та слонячу кістку. Ця подорож закінчилася аварією біля невідомого острова.
Врятувався лише Робінзон Крузо. Зрозумівши це, він дістав з корабля найнеобхідніші речі і побудував собі житло: печеру, обнесену стінами.
На острові не було людей та відомих тварин. Птахів було багато, але вони теж були невідомі Робінзону.
1. За будовою сполучники поділяються на прості, складні і складні і складені.
2.Прості речення у складному можуть з’єднувати сполучні слова – самостійні частини мови, які є членами речення: відносні займенники (хто, що, який, чий, котрий, скільки); прислівники (де, куди, звідки, коли, відколи, чому)
3.Сполучники-синоніми: і – й – та(у значенні і), але – зате – проте, тож – тому, щоб – аби, бо – тому що, як – наче – ніби – мовби – неначе … тощо.
4.Сполучник – це службова незмінна частина мови, яка служить для з’єднання однорідних членів речення та частин складного речення
Объяснение:
надеюсь =)