Однорідними називаються такі члени речення, які відповідають на одне й те саме питання й відносяться до одного й того ж члена речення або пояснюються одним і тим же членом речення. Порівняйте два речення: Я часто отримую листи і посилки. Я часто отримую, і відправляю листа. У першому реченні два доповнення відповідають на питання ЩО? і відносяться до одного і того ж присудка, а у другому реченні два сказуемых пояснюються одним загальним доповненням. Однорідні члени зазвичай виражаються словами однієї частини мови, як це було в пропозиціях вище, але можуть бути виражені і різними частинами мови. Наприклад: Він говорив повільно, з великими паузами. У цьому реченні перше обставина виражено прислівником, а друге - іменником з прийменником. Однорідні члени у реченнях можуть бути поширені, тобто можуть мати залежні слова. Розгляньте уважно наступна пропозиція. Мужики знімали шапки з голови і вклонилися. Тут два однорідних сказуемых (ЗНІМАЛИ і КЛАНЯЛИСЯ) : перше поширене обставиною (З ГОЛОВИ) та доповненням (ШАПКИ) , а друге не поширене (у нього немає залежних слів) . В одному реченні може бути кілька рядів однорідних членів. Наприклад: Місяць піднімалася і освітлювала дорогу, поле й будинку села. Перший ряд однорідних членів у цьому реченні створюють сказуемые, другий - доповнення.
Н.в. тисяча дев'ятсот сімдесят два
Р.в. тисячі дев'ятисот сімдесяти (сімдесятьох) двох
Д.в. тисячі дев'ятистам сімдесяти (сімдесятьом) двом
З.в. тисячу дев'ятсот сімдесят (сімдесятьох) два (двох)
О.в. тисячею дев'ятьмастами сімдесятьма (сімдесятьома) двома
М.в. тисячі дев'ятистах сімдесяти (сімдесятьох) двох
Н.в. шістнадцять
Р.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)
Д.в. шістнадцяти (шістнадцятьом)
З.в. шістнадцять (шістнадцятьох)
О.в. шістнадцятьма
М.в. шістнадцяти (шістнадцятьох)
Н.в. дев'яносто п'ять
Р.в. дев'яноста п'ятьох
Д.в. дев'яноста п'ятьом
З.в. дев'яносто п'ять (п'ятьох)
О.в. дев'яноста п'ятьма (п'ятьома)
М.в. дев'яноста п'ятьох