как то так подготовь попкорм приятного можна написать в инсту: @yegor228lol
- Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який,
попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу
- Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто
- За 10 років до того
батько Миколи переселився в Канаду з буковинського села Ленківці (нині
передмістя Чернівців)
- доля завела родину до Німеччини
- там він натрапивши на польову міну, втратив обидві руки
- 1950 року юнак з батьками повернувся до Канади
- хист до малярства
- закінчив Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта)
- доводилося затискувати пензель зубами чи між пальцями ноги
- він виконував дивовижні малярські та графічні роботи
- Працюючи по 16–18 годин на
добу, він створив понад 3,5 тисячі робіт
- Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки книг
- Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнання, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії,
Великобританії, Італії, Японії
- Художник мав престижні нагороди
- був членом Української спілки образотворчих митців
США й Канади, а також Міжнародної Асоціації
митців, що малюють вустами і пальцями ніг
- 1991 року він був обраний професором Львівської
академії мистецтв
- 1995 року Микола Бідняк
став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка
- Кілька робіт митець передав Національному музею у Львові для постійно діючої
експозиції
- Як член світової Асоціації митців-інвалідів
Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів
України
Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.
Моя мама Олена дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.