ответ:Нашим життям керує мотивація, адже це те, що змушує рухатися вперед. Усі ми чогось прагнемо, ставимо певні вимоги, як того чи іншого домогтися. Тому в усіх нас різна мотивація й різні шляхи її здійснення. Без неї наша робота не буде результативною.
Кожен етап життя має свої важливі завдання і свої мотиваційні мотиви. Для студентів, та ще й коли сесія, – це успішно скласти всі заліки та іспити. Тому їхня мотивація пов’язана з навчанням, із бажанням бути успішними, розумінням потреби саморозвиватися, здобути якісну освіту, а згодом – хорошу перспективну роботу.
Виявляється, що тема мотивації була наскрізною у дослідженнях багатьох психологів. В одних ідеться про порядковість здійснення різних мотиваційних прагнень (піраміда Маслоу), у других – про потреби успішності, приналежності й влади, які вивчав Девід Мак Клелланд, у третіх – про задоволення чи незадоволення наших потреб (теорія Герцберга), ще в інших – про теорію очікувань (дослідження Врума) чи теорію справедливості Адамса.
Кожен із цих дослідників виділяє найважливіший чинник, який, на його переконання, найбільше мотивує. Так і є в житті. Тому не дивуймося, що когось із нас мотивує бажання реалізуватися, когось – аби його похвалили чи фінансово винагородили, ще когось – страх бути покараним чи зазнати краху в очах оточення.
Отож, мотивуймо себе, залежно від свого світогляду і розуміння власних потреб та пріоритетів.
Ми просто йшли: у нас нема
Зерна неправди за собою.
Т. Шевченко
У житті суспільств та держав конституції відіграють особливу роль. Термін «конституція» (від лат. constitutio — установлення) вживали ще в період рабовласництва і феодалізму. У стародавньому Римі саме так називали постанови імператора.
Конституція є основним правовим актом держави — основним Законом, законом над законами, фундаментом розвитку соціальних та політичних відносин, гарантом забезпечення прав та свобод людини та громадянина.
Але що таке Конституція для кожного з нас? Це — шлях у цивілізований світ. Шлях цей не був усипаний трояндами, він був довгим та тернистим.
Україні завжди був притаманний демократичний республіканський устрій (його успадкували від народної ментальності державні структури війська Запорозького та Гетьманщини). Такий устрій крив у собі неабиякі можливості для саморозвитку нації. У Конституції, розробленої ще за гетьмана Пилипа Орлика, демократія була основним принципом. І хоча ця Конституція не була втілена в життя, не набула сили Закону, вона є унікальним історичним документом, цінною пам'яткою правової культури України.
Боротьба нашого народу за свої права, за права нації була штучно припинена жорстоким гнобленням царизму на довгі часи. Не маючи власної державності, Україна не мала й Конституції. Вона з'явилася тільки за часів УНР 1918 року.
І от, нарешті, нова віха в українській історії — 28 червня 1996 року о 9.30 ранку після двох діб безперервної та напруженої праці Верховна Рада України ухвалила Конституцію України — Основний Закон нашої суверенної держави (до речі, Україна — єдина держава на пострадянському просторі, яка парламентським шляхом отримала свою нову демократичну Конституцію).
Нехай знають на всім світі,
Як ми погибали
І, гинучи, свою правду
Кров'ю записали.
(П. Куліш)
Але кожна людина хоче, щоб її рідна країна піклувалася про неї та забезпечувала не тільки законодавчою базою, але і функціонуванням цієї бази у реальному, повсякденному житті.
Період, у який ми живемо, є переломним у розвиткові української культури. У країні ліквідовані всі цензурні контролюючі органи, суспільство звільнилося від панування марксистсько-ленінської ідеології. Немає більше перепон для розвитку науки культури, мистецтва (а я вважаю, що саме рівень цих показників демонструє рівень держави в цілому і тому є надзвичайно важливим не дати українській культурі занепасти). Наша країна перестала контролювати ці процеси, але вона їх більше і не фінансує.
Конституція України гарантує кожному громадянину здобуття безплатної середньої і вищої освіти. Для мене це є актуальним, тому що цього року я вступаю до вузу, а більшість з них перейшли на платне навчання і потрапити туди можуть тільки діти заможних батьків. До речі, одна з найбагатших країн світу — Федеративна Республіка Німеччина, — забезпечує своїм громадянам безплатну вищу освіту. Освіта потрібна всім, і її основи повинні бути закладені ще в дитинстві. Сучасній Україні потрібні люди з різнобічними знаннями, глибокою науковою підготовкою, вмінням вирішувати більш складні, ніж раніше, завдання у всіх галузях життя.
Від своєї держави я хочу дістати можливість йти обраним шляхом, стати висококваліфікованим спеціалістом та працювати в її інтересах.