Україна може пишатися тим, що вона народила людей, які ніколи не забувають своєї Батьківщини і шанують її. Таким був і Володимир Винниченко. Хоча він не міг повернутися в Україну, але й на чужині ніколи не забував рідної землі, жив інтересами своєї країни, бажаючи чимось до й, і писав свої твори лише українською мовою — співучою, солов'їною, мелодійною. Це єдине, що він міг зробити, це те, що робив із незгасаючим полум'ям любові у серці. Зараз стало модним вважатися за космополіта — громадянина світу — тобто людиною, яка не відчуває себе паростком рідної землі і для якої Батьківщиною є цілий світ. Звичайно, ми всі народилися на планеті Земля, це смішно заперечувати, але все-таки при цьому кожен народився у рідній країні. У кожній людині живуть попередні покоління, і «тіні забутих предків» не дають забути їх вірування, культуру, історію, досвід, навіть якщо вона цього не усвідомлює. Головне, що повинні пам'ятати всі, — не можна забувати своєї Батьківщини і відрікатися від неї або ігнорувати те, що ми живемо в Україні, що вона дала нам найдорожче — життя.
Виберіть безсполучникове складне речення.
B) Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою . (Т. Шевченко),
Позначте безсполучникове складне речення, між частинами якого смисловий зв'язок — протиставлення подій і явищ.
Г) Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Г. Шевченко).
3. Виберіть речення, яке відповідає схемі [ ] — [ ]. (розділові знаки пропущено).
A) Ще сонячні промені сплять - досвітні огні вже горять (Леся Українка).
4. Позначте речення, у якому допущено пунктуаційну помилку.
A) Не візьмешся за роботу - робота сама не зробиться (Народна творчість).
5. Позначте розділовий знак, який пропущено в реченні.
Бувають дивні на землі діла - серед зими черешня зацвіла (Д.
Павличко).
В) тире
Виберіть правильний синтаксичний аналіз речення.
Не кидай іскри в попіл: сама згорить і село спалить (Народна творчість).
Г) Безсполучникове складне
речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. не кидай; 2. сама згорить і спалить), смисловий зв'язок між частинами — наслідок.