двоскладне речення:
А я дивлюся і серцем лину в садочок на Україну.
Ви кинулися, наче проснулись, розплющуєте очі.
Осінній день брався уже до вечора.
означено-особове:
Жду відповіді на цей лист.
Учи дітей не страшкою, а ласкою.
Поїду з Києва, утомлене серце на води і на зорі понесу.
Зазимую тут і залітую, в цій великій хаті не
неозначено-особове:
Заберуть тебе додому з полонини.
Нам дають чаю, гарячого, міцного.
Йому скрутили руки і здали.
узагальнено-особове:
Дарованому коню в зуби не заглядають.
Сміло сядьмо в човни легкокрилі.
Я НЕ ВПЕВНЕНА, ХАЙ БУДЕ ТАК
Національний одяг — це святиня кожного народу. Вишита сорочка, вишитий рушник, хустка — здавна вважаються найсвятішим подарунком, коли хтось вирушає в далеку дорогу. Повага до одягу — це повага до свого роду, народу. Наші предки вважали, що нехтування національним вбранням призводить до втрати духовності. Із правіків одяг українців мав бути світлим. І вишитим. Чому так? Що за таїна в неодмінному прагненні прикрасити свій побут? Адже скрізь в Україні обмальовували хати, квітчали рушниками. Це була традиція, яку плекали й оберігали. Малюнки — не довільний набір ліній і кольорів, у кожній вишивці відображено уявлення людини про життя, а також довкілля.
Сорочка була й залишається головним одягом людини, про що свідчать давні приповідки: "Своя сорочка ближче до тіла", "Щасливий, бо в сорочці родився". Вважається, що сорочка, яка безпосередньо облягає тіло, є провідником магічної сили, прихованої в людині. Сорочка у чоловіків і в жінок мала символічне значення оберегу від злих вітрів і недоброго ока. Ось чому при виготовленні сорочки треба було дотримуватися цілої низки засторог і магічних дій (ворожінь).
Хустка теж здавна відігравала важливу оберегову функцію. Чи не через те вона так широко використовується в українському весільному обряді, починаючи зі сватання, коли дівчина на знак згоди підносила старостам хустку на хлібі, й закінчуючи "покриванням" молодої, таку хустку жінка зберігала все життя. Слід вивчати й повертати давні традиції носіння одягу, щоб ми теж навчилися бути в такій же гармонії з довколишнім світом, як і наші предки.
Объяснение: