1. Лексичну помилку допущено в усіх рядках, ОКРІМ А закалятися змалечку Б завірити підпис
В капризна дитина
Г кинути на проізвол Д кожний це знає
2.Наголос падає на перший склад у слові
А зручний Б квартал В корисний Г котрий
Д літопис
3.НЕПРАВИЛЬНО узгоджено прикметник з іменником у рядку
А смачна бешамель Б гостра біль
В далекий Сибір
Г прозорий тюль Д сильна мігрень
4.Синонімами є всі слова в рядку, ОКРІМ
А активний, діяльний, беручкий
Б багатий, заможний, забезпечений В характер, натура, удача
Г ввічливий, ґречний, вихований
Д бідний, убогий,незаможний
5.Суфікс -ок має однакове значення в усіх словах, ОКРІМ А пасинок
Б дубок
В лісок
Г годинничок Д пеньок
6.Речення По кривавій по дорозі нам іти у світ (П.Тичина) А означено-особове
Б неозначено-особове
В безособове
Г узагальнено-особове
Д називне
Прочитайте текст і виконайте завдання 7-10
(1)Для Івана Франка народ і література- поняття невіддільні.(2) Син коваля вигодуваний чорним селянським хлібом, літературу оголосив робітницею на полі людського поступу. (3) Основна мета мистецтва – служіння народові.(4) Із думою про народ і літературу впродовж усього творчого віку жив Каменяр. (5)Із нею він увійшов у наступні віки.(За О.Морозом)
7.У місцевому відмінку вжито іменник
А поняття (1) Б коваля (2) В полі(2)
Г поступу (2) 8.Стиль тексту
А розмовний
Б науковий
В художній
Г публіцистичний
9.Дієприкметниковий зворот вжито в реченні А першому
Б другому В третьому Г п’ятому
10.Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А першому Б другому
В третьому
Г четвертому
Завдання 11-23 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді. 11. Поясніть причину вживання тире в реченні Обрання Брюховецького гетьманом – трагедія для всього народу.
А при однорідних членах речення
Б у неповному реченні
В між частинами складного речення Г між підметом і присудком
Д при прямій мові
12.Правильно розставлено розділові знаки в реченні
А «Добре, що ти прийшла, музико, — обізвалася Ганнуся. — ми вже так ждемо на тебе!» (О.Кобилянська)
Б І він спитав - «Яку б найти принаду, щоб привернуть тебе до рук моїх?» (М.Рильський)
В Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими літерами: «Судив і присуд виконав я — Григорій Многогрішний. А за що — цей пес сам знає».(І.Багряний)
Г «— На суд громадський? — повторив, немов зачудуваний, і по хвилі додав:— Я княжий слуга і боярин. Ніхто не має права судити мене, окрім князя і рівних мені бояр.» (І.Франко)
Д— Якби на мене, то я б сватав Палажку, — сказав Лаврін, — В Палажки брови, як шнурочки; моргне, ніби вогнем сипне.
13. Отак міркуючи(1)поплакав я трохи(2) згадавши страшний суд(3) подививсь на ластовенят(4) і згорнувшись у бубличок (5)жалібно зітхнув.
Кому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ
А1 Б2 В3 Г4 Д5
14.Складнопідрядним є речення
А Пантелеймон Куліш — це полум’яний патріот України, несхитний борець за збереженняі самобутність українського народу, його прадідівських звичаїв і традицій, за нове красне письменство...(Євген Нахлік)
Б Іван Франко називав П. Куліша «перворядною звіздою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури».
В Пантелеймон Олександрович відомий найбільше як автор першої фонетичної абетки, яка лежить в основі сучасного українського правопису, першого україномовного історичного роману «Чорна рада».
Г На честь Пантелеймона Куліша названо вулицю в його рідному місті Воронежі, а також у Дрогобичі, Коломиї, Львові, Миколаєві, Рівному.
Д Багатогранна діяльність Пантелеймона Куліша, подвижника українського слова і духу, була підставою для високих оцінок видатних людей різних літературних епох.
15.Апостроф треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка
А б..єф, інтерв..ю, мавп..ячий
Б комп..ютер, кон..юктура, сер..йозний В миш..як, різьб..ярство, черв..ячок
Г Х..юстон, інтерв..ю, п..юпітр
Д під..юдити, Рив..єра, кар’єра
До кого ж приходить справжній успіх у житті? Я впевнена, що це питання здавна цікавить суспільство. Останнім часом у книжних магазинах можна побачити чимало книг і посібників про те, як стати успішною, шанованою, заможною людиною. Чи можна довіритися авторам? Я не думаю, що зможу відповісти на це питання стверджувально.
По-перше, кожна людина має своє особисте бачення життєвого успіху. Деякі люди вимірюють успішність кількістю грошей чи автомобілів, інші ж вбачають успіх у постійних подорожах, які дають змогу щодня відкривати для себе щось нове… Для когось успіх — це мати велику родину, де можна завжди почути веселий і безтурботний дитячий сміх, а для когось — це можливість стати професіоналом своєї справи, присвятивши все своє життя виконанню улюбленої роботи.
Як бачимо, успіх буває різним. Такими ж різними є і шляхи його досягнення. Але я вірю, що кожен із нас здатен стати успішним. Для цього потрібно змалечку виховувати в собі наполегливість, цілеспрямованість, віру в себе й власні сили. Ці риси характеру допомагають слабким людям ставати сильними, а звичайним людям — успішними. Необхідно завжди ставити перед собою мету й впевнено крокувати до неї, незважаючи на невдачі та помилки. Успішна людина не цурається своїх помилок, вона навчається з їхньою до отримує життєвий досвід.
Не можна занепадати духом після першої поразки, адже життя продовжується, тому треба знаходити в собі сили йти назустріч новим випробуванням. Я вважаю, що міцна сила волі — це запорука майбутнього успіху.
По-друге, якою б успішною не була людина, вона не існує ізольовано, а живе в суспільстві, що складається з великої кількості різноманітних людей. Я думаю, що по-справжньому успішна людина здатна гармонійно співіснувати й співпрацювати з людьми, які її оточують. Успішна людина має бути толерантною й добре вихованою, вона повинна гідно зустрічати критику і вміти конструктивно критикувати інших, не вдаючись до особистих образ. На мою думку, адекватна соціальна поведінка — це важливий фактор, що сприяє досягненню успіху людиною.
Звичайно, питання про те, до кого приходить успіх у житті, може мати безліч різних відповідей, кожна з яких заслуговує на існування. Але моя особиста думка полягає в тому, що успішними людьми не народжуються, успішними людьми стають у процесі постійної роботи над собою.