Музей Івана Гончара – легендарна скарбниця, утворена звитягою однієї Людини. Із середини 1950-х років талановитий митець Іван Макарович Гончар (1911 – 1993) в умовах протистояння тоталітарному режимові провадив титанічну збирацько-народознавчу роботу, в результаті якої постала збірка перлин народних старожитностей XVI – XX ст., а його хата-майстерня перетворилася на своєрідний «Ноїв ковчег» української культури.
1993 року в Києві створено державний Музей І.М. Гончара. Згодом він перетворився на Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» (1999), а 2009 – здобув статус «національний», що розбудовується за дороговказами свого Засновника: надбання української культури мають бути відкритими для суспільства, висвітлюватися вповні, віднаходити своє спадкоємництво й розвиток у всіх сферах життя нації.
Мені дуже сподобалось там!
— Доброго, Наталко. Чудово, а ти як? Що це в тебе в руках?
— У мене все добре. Це книга, яку нам задали прочитати на урок української літератури.
— Я щось останнім часом часто бачу тебе з книжками. Ти полюбляеш читати українську літературу?
— Так, бо це мій улюблений шкільний урок.
— Що в нім такого цікавого?
— На уроках української літератури я дізнаюсь про різних талановитих письменників та їхню творчість, яка може багато чого розповісти про минуле життя українського народу, про їхні традиції та звичаї. Ти немов поринаєш разом з головними героями у ті часи. А в тебе є улюблений урок?
— Це дуже захоплююче, напевне, мені теж слід більше читати. Так, мій улюблений урок - це біологія. Мені подобається вивчати нові види рослин та тварин, їхню будову та життєдіяльність.
— Було дуже приємно зустрітися с тобою та поспілкуватися. До наступної зустрічі.
— На все добре, Наталко.