-Привіт, Оленко!
-Привіт, Полінко!
-У мене до тебе є запитання можна тобі його задати?
-Так звісно!
-За що ти любиш свою школу?
-Цікаве питання...Моя школа мені подобається за те , що вона має гарний вигляд та хороших вчителів!В нашому класі чудовий ремонт і ми можемо відкривати вікно та дихати свіжим повітрям!Ми кожного місяця допомагаємо власноруч своїй школі , це маленька користь для неї-ми прибираємо свій клас!А ще школа подобається тим, що ми маємо чудову їдальну ,де маємо смачні сніданки!Після того як поїмо ми прибираємо за собою та дякуємо нашим поварам,які готують чудову їжу.Я полюбляю ходити до школи залюбки тому що там я маю багато друзів , які постійно розповідають мені цікаві історії та анекдоти.Мені дуже весело в школі за ,що я її і люблю!
-Ти розповіла багато чого нового про свою школу , мені вона вже подобається!Прощавай ,Полінко мені час йти , бо мама кличе сподіваюсь ,що завтра зустрінемось знову!
-Бувай,Оленко!
Восени зовсім не хочеться дощу, тому що й так стає прохолодно, часто дме вітер, погода похмура й непривітна. Осінній дощ сумний та холодний. Його краплі швидко збігають по листям дерев, а далі листя саме з жалем падає додолу.
Осінній дощ показує нам, що літо закінчилося, а природа готується до зимового сну. За стіною дощу десь угорі ховається чисте небо й сонечко, якого так не вистачає в холодну пору року! Але у природи немає поганої погоди, та навіть дощ залишає по собі одну приємну річ – свіже повітря. Після дощу восени так легко дихається!