1.Підмет він; шука, блука, обходить це присудок; вдень, даремне, марою - обставина, зали й кімнати - додаток.
Речення розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене, однорідними додатками.
2.Олександр Шалімов (підмет) не мав (присудок) коштів (додаток), щоб доїхати (присудок) в інше місто (обставина), тому вуз (підмет), у якому від самого початку (обставина) хотів вчитися (присудок хотів вчитися) хлопець (підмет), не побачив (присудок) його (додаток) в своїх(означення) лавах (обставина)
Объяснение:
-Подумай, яка багата наша рідна мова.
-Дійсно, чого варті самі дієприслівники. Під час читання книжок, вони цілком захоплюють мою уяву.
-Деякі філологи пишуть про їх роль у мовленні великі праці. Дієприслівники мають дуже цікаві морфологічні ознаки.
-Які саме, а то я раніше цим не цікавилась?
-Для початку можна розглядати дієприслівники різних видів. Вони можуть бути доконаними і недоконаними.
-Як цікаво. А можеш навести приклад?
-Так, звичайно. Візьмемо для прикладу таке речення. Ховаючись від лисиці заєць моторно стрибав по лісу. Слово ховаючись, утворена від дієслова- ховатися і має недоконаний вид.
- Що ти ще можеш сказати про цей дієприслівник?
-Ще, можу додати, що цей дієприслівник має дійсне та неперехідне значення.
-А час якось впливає на морфологічні ознаки цього слова?
-Цікаве питання. Так, впливає. Наприклад, це слово в теперішньому часі, а у деяких випадках дієприслівники можуть бути в минулому часі. Тоді вони мають доконаний вид.
-Дякую, за ці знання. Я вважаю, що вони мені знадобляться на уроках рідної мови.
