У нашому житті багато ситуацій, які перевіряють нас на міцність. Час від часу ми можемо відчувати смуток, нещастя або апатію. Але головне до чого прагнуть всі люди-це щастя. Для мене ця тема досить філософська. Я почав згадувати, коли я відчував себе щасливим. І я згадав. Всі ті моменти з друзями, родиною наповнювали мене Бруно емоціями, які переповнювали мене щастям. Обійми мами, футбол з друзями, прогулянка з сім'єю-це справжні моменти щастя. Впевненість в собі, гармонія з собою-це теж для мене щастя і блаженство. Тому я не можу точно сказати, коли я був з щасливий, тому що зараз я розумію, що щастя-це не забарвлення подій, а звичний стан життя. І я з упевненістю можу сказати, що я щасливий зараз, у мене є сім'я, друзі, я живу сьогоденням і перебуваю в гармонії з собою. Чи це не щастя?
Говорячи мовою предків, ми віддаємо гідну шану нашим славним прадідам-козакам. Мова дає змогу зберегти національні традиції, українську мелодійну пісню. Рідна мова – це перше наше слово, мамина колискова. З нею тісно пов’язане пізнання навколишнього світу. Ми спілкуємося, виражаємо свої думки, мріємо, вивчаємо минуле, залишаємо слід для майбутнього. Мова ідентифікує нас як народ у великому світі. Тому треба не забувати рідну мову. Вивчати та збагачувати своє мовлення у великій українській родині.
