РАНОК СОНЦЯ. За чарівною хмаринкою сховалася ніч, і на землю спустився рожевий ранок. Ось-ось має зійти сонце. Його промінчики уже спалахують на обрії. Чекають ранку всі: рослини, тварини, люди. Тільки чому ж його ще немає? Може, ще спить солодким сном? А може, посварилось із землею і не хоче більше світити? Що ж тепер? І все-таки схід поступово рожевіє. Нарешті, ніби з-під ковдри, зійшло над горизонтом сонце, величне, красиве. Хутенько освітило променем води, ліс, навколишні поля, будинки людей. Заіскрилась зеленим килимом земля в його сяйві. Коли промінчик сонця долинув і до мого обличчя, я прокинувся, весело йому посміхнувся, відкрив очі і радо зустрів новий день.
ється, що це також типова риса національного характеру. Адже без неї наш народ не мав би такої бурхливої історії, сповненої постійної боротьби за волю, кривавих битв з чужинцями, які зазіхали на землі України. Не могли мої предки бути рабами, не хотіли коритися ні туркам, ні татарам, ні полякам. З почуття власної гідності виростає прагнення до свободи, яке й до нам створити власну незалежну державу.