Устоличному музеї михайла булгакова на андріївському узвозі відкрито експозицію, присвячену вісімдесятиріччю одного з найвідомішйх романів двадцятого століття — «майстер і маргарита». для цього є особлива нагода. як відомо, булгаков розпочав свою важку літературну працю над твором у 1928 році, а завершив у 1940-му. київська виставка — певне просторове осмислення знаменитого роману.ще 1939 року в листі до свого київського друга, скрипаля гдешинського, булгаков написав: «я повсякчас звертаюся до спогадів і був би вдячний, якби ти допоміг мені в них дещо з’ясувати. це стосується в основному музики й книжок…» уявіть, музика й книжки — головні складники київської виставки, присвяченої майстрові та його роману. булгаков був справжнім знавцем музики, тому в музеї працюють над тим, як представити ще й музичний складник його літературних творів, зокрема «майстра і маргариту». музика — мистецтво просторове, а виставкові зали булгаковського будинку — простір особливий…домінантою першого залу є унікальний білий рояль, з яким пов’язана одна з легенд музею. гроші на нього збирали півтора року. як правило, кожна людина жертвувала «на одну клавішу», їй видавали навіть «документ», який свідчив, що цей поціновувач літератури є дарувальником, меценатом. цей білий рояль, зроблений для виставки в парижі 1889 року, отримав там золоту медаль. у нього немає номера. на роялі — надпис «лоенгрін», а поряд автограф булгакова. один з улюблених композиторів булгакова — вагнер — пов’язав свого часу музику з міфом. на цьому перехресті й народилися відомі вагнерівські опери, які слухав булгаков на початку минулого століття в києві в міському театрі.в іншому залі — письмовий стіл із безліччю «рваних» фотографій письменника. вони наче пориваються злетіти від подиху вітру, але… залишаються на місці. фазиль іскандер написав: «рукописи не горять там, де письменник сам згоряє над рукописом. у житті багато борців, які йдуть на голгофу, але зупиняються перед самісіньким розп’яттям». михайло булгаков ішов до кінця. переважна більшість музейних експонатів — оригінали. цікавим, наприклад, є один із документів, що нагадує про тривідсоткову позику, за якою можна було виграти раз на рік сто тисяч. це саме та позика, завдяки якій майстер і виграв свої сто тисяч. перша професія майстра — музейник. у своєму романі булгаков і розповідає про те, що в музеях поширювали тривідсоткову позику і саме майстрові й дісталася ця «фішка». далі — відомо… майстер виграє сто тисяч карбованців, на які купує підвальчик, де й пише роман про понтія пілата. усе своє життя булгаков обожнював київ. однак шлях роману до киян був досить тривалим. українське видання «майстра і маргарити» російською мовою вийшло друком у сімдесятих роках. а от перше видання роману українською мовою з’явилося лише три роки тому. «майстер» був надрукований раніше вірменською, турецькою, на івриті. 408 слів за к. константиновою
Суфіксально-префіксальний б полягає в одночасному приєднанні до твірм основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти. Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0 якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид. Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри, клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати. Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен ників, прикметників, дієслів і прислівників. Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм — основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір Творення суфіксально-префіксальних прикметників Слово (словоформа), від якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник атом (без атома) без- -н- безатомний роса (без роси) без- -ян- безросяний їм ’я (від імені) від- -н- відіменний Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний земля (серед землі) серед- -н- Середземний загоїти не- -н- незагойний оцінити не- -енн- неоціненний Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові дієслова. Творення суфіксально-префіксальних дієслів Слово, що послужило твірною основою
Объяснение:
Мікротеми:
1) Фруктові дерева
2) Невтомні трудівниці-бджілки
3) Весняні квіти
Тематичні речення
Неначе густим молоком облиті Фруктові дерева .
Радість і для невтомних трудівниць бджіл .
Недаро же саме цей місяць зветься квітень.
Неначе, ось, що, і, а, адже, ж,й, же
Підсилюють виразність тексту