У минулому було багато видів тварин. Тепер вони стали вимираючими або повністю зникли. Чи важливо це? Чи постраждало навколишнє середовище від їх зникнення? Чи змінилася якість нашого життя? Відповідь на ці питання "так".Ми чинимо значний негативний вплив, коли ми знищуємо середовище проживання зникаючих видів тварин та рослин, щоб розширити більше сільгоспугіддя, житло або промислові парки. Існує крихка рівновага, певний баланс природи. Якщо одна маленька частина видаляється, це суттєво вплине на всі інші частини. Наприклад, якщо деякі дерева вирубуються, летючим мишам не буде місця, де селитись. Якщо вони не можуть влаштовуватися на нічліг, вони не можуть розмножуватися. Якщо не буде кажанів та деяких інших тварин чи птахів, щоб поїдають певні види комах комах, то ці комахи знищуватимуть наші угіддя.Наше навколишнє середовище постраждало від відсутності певних тварин. Деякі квіти запилюються метеликами, які мігрують з Канади до Мексики. Окремі групи цих метеликів були знищені. Тепер ці квіти зникають в певних областях. Ми більше не будемо мати можливості насолоджуватися їх красою.Якість нашого життя змінюється. Так, скажімо, Америка була покрита гігантськими деревами. Тепер ми можемо побачити їх тільки в одному невеликому парку. Тропічні ліси по всьому світу вирубуються, щоб звільнити місце для людей. Ми ніколи більше не будемо в змозі бачити або вивчати цю тендітну екосистему.Я хотів би закликати нас, людей, шукати інші альтернативи для наших сільськогосподарських земель, житла і промисловості. У нас є альтернативи, а в тварин їх, на жаль, немає.
Трясило Тарас Федорович (? — 1639 р. (?) ) — гетьман Війська Запорозького нереєстрового (з 1629 р.), організатор походу в Крим (1629 р.), учасник Смоленської війни 1632—1634 рр., керівник антиурядового козацько-селянськогоповстання 1630 року.Нащадок козацької родини (імовірно, татарського походження). Народився в Чигирині. У 1625—1629 рр. — полковник корсунський. З 1629 р. — гетьман запорозьких козаків; того ж року очолив козацький похід у Крим. У березні 1630 р. став на чоліселянсько-козацького повстання проти Польщі, спричиненого намаганням польського військового командування розквартирувати польські частини на козацьких територіях. У боях під Корсунем і під Переяславом (битва 20 травня 1630 р., відома як «Тарасова ніч») повстанці розбили польське військо під командуванням С. Конєцьпольського та С. Лаща і в червні 1630 р. змусили коронного гетьмана С. Конєцпольського підписати угоду в Переяславі. Невдоволений угодою, Трясило, скинений з гетьманування, відійшов з невдоволеними козаками на Запорозьку Січ, де намагався підняти нове повстання. Брав участь у московсько-польській війні 1632—1634 рр., що велася за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі. На козацькій раді в Каневі взимку 1634—1635 рр. Трясило закликав до повстання проти шляхетської Польщі; пізніше з частиною козаків пішов за Дон. У 1635 р. вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на Слобідську Україну. Навесні 1636 р., після повернення з Дону, Трясило їздив до Москви з проханням про перехід частини українського козацтва на службу до Московської держави. Проте його пропозицію було відхилено, оскільки московський уряд не бажав загострювати відносини з Річчю Посполитою після невдалоїмосковсько-польської війни 1632—1634 рр. Дальша доля Трясила невідома; за даними козацьких літописів, він «перебував зі славою дев’ять літ і сконав спокійно» у 1639 р. За родинними переказами, нащадками Трясила вважав себекозацько-старшинський рід Тарасевичів (XVII — XVIII ст.). Життєва доля Т. Трясила відбита в творах української класичної літератури (поеми Т. Шевченка «Тарасова ніч», В. Сосюри «Тарас Трясило»).Тарас Трясило Козацький діяч?—1639
