Не буду вирішувати за тебе.
Подумай:
Корінь- незмінна частина слова. Знайди спільнокореневі до слів, і познач незмінну частину.
Закінчення- це змінна частина слова,яка змінюється разом із формою слова(за відмінками),і що йде після його основі в кінці. Позмінюй слова за відмінками, і познач змінну частину вкінці.
Суфікс-частина слова, яка стоїть між коренем і закінченням. Тут усе просто: відмічаєш частину слова, яка стоїть між коренем і закінченням.
Префікс-частина мови, яка стоїть перед коренем. Тут все ще простіше: відмічаєш частину слова "качєрьошкой", яка стоїть перед коренем.
Влітку я з друзями часто вибирались на природу. Ми брали із собою їжу, влаштовували пікнік. Потім усі грали в м*яча, а я лежала і просто гала за красою природи.
Яке ж тут усе гарне! Блакитна вода річки виблискує на сонці. Хвилі припливають до берега, розбиваються. Так знову і знову. По річці плавають дикі качки. Вони перегукуються між собою. Над водою літають різні пташки, які на секунду спускаються до води, хапають проворними дзьобиками якусь комашку чи черв*ячка і піднімаються в небо.
А наскільки ж чудове тут небо! Воно таке мінливе и незалежне. Спочатку небо здавалось мені блакитним, але потім я розгледіла білі хмаринки. Вони були схожі на різні фігурки. Он хмаринка схожа на коника, там - на квіточку, а ще далі на грушу. Яскраве сонце сліпило мені очі, і я відволіклась.
З іншого боку навпроти річки росли дерева. вони спокійно стояли, ніи насолоджуючись таким чудовим літнім днем. Від найменшого подиху вітру їхні гілочки коливались.
Знизу у травичці я побачла ягідки брусниці і чорниці. Присівши, щоб зірвати їх, мій погляд зупинився на чомусь маленькому та чорненькому. Підійшовши ближче, я зрозуміла, що це був їжачок. Відразу ж мені захотілось взяти його на ручки, крикнути друзям, щоб підбігли сюди. Але все-таки я вирішила не турбувати маленького їжачка і мовчки гала за ним. Він проворними лапками рухався прямо на мене, напевно - мене не бачив. Я зрозуміла, що їжачок повзе до ягідок, і встигла роздивитись його маленьку мордочку з чорними очками та довгеньким носиком.
Відірватись від цього маленького чуда мене змусили друзі. Вони вже досхочу награлись у м*яч, і ми вирішили йти додому.
Усі розмовляли, вселились, а я йшла і думала про цю красу природи. Тож давайте берегти її, щоб і наші діти змогли побачити все те, що бачили ми!
Объяснение:
Відповідь:
Усі ми люди… Коли говорять «будь людиною» , розуміють порядність, чесність, доброту, співчутливість, безкорисливість, совісність та багато інших хороших рис.Людина наділена розумом, вона може керувати своєю поведінкою. Совість підказує цей правильний вибір. А починається шлях справжньої людини з гарного виховання, дотримання чеснот, наявності доброго серця. В цьому можна рівнятися на наших волонтерів. Прикладом може бути Леся Українка, яка незважаючи на невиліковну на той час недугу, що причиняла їй біль, будучи молодою не впала духом, написала багато чудових віршів.Утверджувати добро, не робити зла – таким є життя справжньої людини.Пояснення: