«Лютень» – давньоруська назва лютого. Цей місяць в деякі роки буває дуже суворим, і навіть не поступається морозами січню.
Місяць лютий також неймовірно змінює поведінку тварин.
Лісові барабанщики – дятли починають вистукувати на сушіни дріб. Далеко, далеко по лісі розноситься стукіт лісового лікаря – строкатого дятла, дзвінкий крик желни. Чується коротенька срібляста пісенька пищухи і свист повзика.
У лісі поступово зникають ошатні снігурі, жваві чечітки і чубаті омелюхи.
У багатьох тварин настає шлюбна пора – гон. Лисиці бігають парами. Про це вас попередить їх хрипкий, уривчастий гавкіт. Хитра лисиця насилу відшукує собі їжу. Доводиться під час прогулянок частіше прислухатися адже з-під скрижанілі снігу запах полівок проникає дуже слабо. Здається, лише тільки вовкам в цей час роздолля. По пухкому глибокому снігу їм нелегко зловити зайця, а як тільки з’явиться міцний наст, вовки зможуть швидше добувати собі їжу. У лютому у вовків відбувається гон. Вовчі зграї розпадаються, досвідчені хижаки відокремлюються від переярков, у них також утворюються пари. Відбуваються запеклі сутички, в яких перемагає сильніший і спритніший самець.
Ось так змінює лютий природу і навколишній світ.
Б) відокремленими.
2. Відокремлюються:
А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом:
В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням:
В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою:
Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком:
Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –
Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
10. Синтаксичний розбір речення.
|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.
Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.
Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.