- Діти, чи знаєте ви щось про другорядні члени речення?
- Так, їх існує тільки три. Це додаток, означення , обставина,- віповів учень на запитання вчительки
- Так, ти правий. Другорядні члени речення поділяють на три типи: додаток, означення, обставина. Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? Хтось може нависти приклад речення з додатком?
-Ми пішли до бабусі, Ми- це підмет, пішли - це присудок, до бабусі-це додаток. Це речення складається з головних та другорядних членів речення,- відповіла відмінниця.
- Так, молодець. Гарно засвоїла минулий матеріал про головні члени речення. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? Хтось може навести приклади?
- Я маю гарне взуття . Гарне- це означення.
- Молодець. Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на місце, час, мету б дії. Ось приклади речення з обставиною, напишіть у себе в зошиті. Це буде вашим домашнім завданням
Кожен день ми ставимо перед собою якісь цілі, та намагаємося їх досягти. Ось вчора я сказав собі, що буду ходити на тренування до басейну 3 рази на тиждень, а раніше, що обов’язково запишуся на заняття по фортепіано. Ще я хочу мати ів з математики та навчитися кататися на ковзанах. Але як кажуть у народі «Хотіти не шкідливо!» . Як часто ми не досягаємо цілей, які ставимо перед собою? І що ж нам заважає їх досягати? Невпевненість у собі, лінь, слабка сила волі, характер, навколишні обставини? Насправді, існує багато різних причин, але найчастіше ми використовуємо їх скоріш для своїх же відговірок перед самими собою, а не для аналізування ситуації. Тому пропоную розглянути декілька практичних порад, які чітко кажуть, що потрібно робити. Перед собою потрібно ставити цілі, які ти можеш реально досягти, тобто ти сам віриш в те, що ти це зробиш, бо знаєш, що саме потрібно зробити. Наприклад, сказати собі: «Сьогодні я відпрацюю пенальті, а завтра попрацюю над грою в пас та прискоренням» – це набагато більше для досягнення цілі, ніж просто сказати «Я хочу добре грати у футбол» . Тим паче реалістичних та конкретних цілей легше дотримуватися, тому що ти бачиш рамки свого завдання і можеш точно відповісти на питання: «Чи зробив я сьогодні все для того, щоб наблизитися до своєї мети? » Для результату потрібен час. Для того щоб відчути якісь зміни потрібен час. Можливо це займе кілька місяців, а може і більше. Це тому що нашому мозку потрібен час для того, щоб звикнути до нової ідеї чи плану для досягнення цілі та й швидкі результати бувають дуже рідко. Потрібно запастися терпінням та просто працювати та отримувати від цього задоволення. Повторюй ціль. Повторюй свою мету кожного ранку для того, щоб нагадати собі, чого ти хочеш, і що повинен робити. Кожен раз коли ти повторюєш про себе чи вголос свою мету, ти заставляєш свій мозок та підсвідомість зосереджуватися на ній та шукати шляхи для її досягнення. Ти робиш це лише для себе. Мотивацію для досягнення цілі ти повинен знайти в собі. Тобто ти повинен знати, що ти робиш щось тому що ти цього хочеш, а не тому що хочеш комусь догодити. Буде важко залишатися мотивованим, якщо ти знаєш, що ти повинен робити щось, щоб комусь догодити. Перешкоди не означають поразки. Помилки – це невід’ємна частина шляху до мети. На помилках та невдачах потрібно вчитися та шукати нові шляхи. Невдачі бувають у кожного і лише від тебе залежить чи зупинить це тебе на шляху до досягнення результату. Тому пам’ятай всі помиляються, але це не означає поразки, тому повертайся до роботи та роби все можливе, для того, щоб досягти своєї мети. Отож не стій дій! Успіхів тобі!
Відповідь:
- Доброго ранку, діти
- Доброго ранку, Маріє Олександрівне
- Діти, чи знаєте ви щось про другорядні члени речення?
- Так, їх існує тільки три. Це додаток, означення , обставина,- віповів учень на запитання вчительки
- Так, ти правий. Другорядні члени речення поділяють на три типи: додаток, означення, обставина. Додатком називається другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія або розповсюджується стан чи ознака, і відповідає на питання непрямих відмінків кого? чого? ким? чим? кому? чому? кого? що? на кому? на чому? Хтось може нависти приклад речення з додатком?
-Ми пішли до бабусі, Ми- це підмет, пішли - це присудок, до бабусі-це додаток. Це речення складається з головних та другорядних членів речення,- відповіла відмінниця.
- Так, молодець. Гарно засвоїла минулий матеріал про головні члени речення. Означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? (у всіх родових, числових і відмінкових формах) скільки? Хтось може навести приклади?
- Я маю гарне взуття . Гарне- це означення.
- Молодець. Обставинами називаються другорядні члени речення, які вказують на місце, час, мету б дії. Ось приклади речення з обставиною, напишіть у себе в зошиті. Це буде вашим домашнім завданням
Пояснення: