М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Порядок слів у рядку Козирнув сержант і вдруге називають​

👇
Ответ:

двдвдадвдбвбададдажа

Объяснение:

ььаьа

4,5(19 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:

Життя кожної людини може вважатися гідною, якщо він чогось досяг у житті. Для кожного періоду характерні різні досягнення, успіхи. Спочатку ми прагнемо добре закінчити школу, інститут, влаштуватися на престижну роботу. Для кожної людини життєвий успіх − це поняття різний, в залежності від життєвих цінностей. Останнім часом люди все частіше прагнуть до матеріальних благ.

Вважається, що життя вдалося, якщо чоловік самодостатній. Зараз ми вже навряд чи зможемо відмовитися від тих зручностей, які роблять життя ше. Але ж це далеко не все, що потрібно для щастя. Здоров’я близьких людей, їх благополуччя ще більш цінні.

Я вважаю, що нематеріальні блага також лежать в основі досягнення життєвого успіху. Одне без іншого неможливо.

Можна сказати, що у кожного з нас і запити різні. Все частіше люди їздять відпочивати за кордон, купують дорогі речі, прагнуть до індивідуальності. Ще кілька десятків років тому багато що з цього було недоступне. Але одне лише це не робить людини щасливим, успішним. Я думаю, що варто прагнути до створення благополучної сім’ї, щоб у родині був лад. У будь-якому випадку, головне, щоб всі зусилля були не марні, і принесли очікувані результати

4,6(27 оценок)
Ответ:
Wogk
Wogk
18.02.2020
У системі сучасної української літературної мови, як відомо, виділяються такі функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, а також конфесійний, що повертається в систему української мови наприкінці ХХ століття. Публіцистичний стиль – це один з функціональних стилів літературної мови, призначений для передачі масової інформації, який характеризується популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації.На сьогодні всі наукові дослідження публіцистичного стилю мови виходять з функціональної своєрідності публіцистичного стилю, яка полягає в діалектичній єдності двох функцій – впливу та повідомлення. Разом з тим, хоча в різних жанрах публіцистики логічний та емоційно-експресивний елементи  мають бути взаємно врівноважені, на сучасному етапі комунікації посилюється експресивна функція. У мові газет, журналів, Інтернет-видань дедалі частіше вживається поряд із розмовно-літературною лексикою розмовно-нелітературна: просторічна, в тому числі вульгарна, жаргонна, діалектна, лексика позанормативних запозичень, яка має досить виразну експресію.Актуальність теми зумовлена, з одного боку, різкою активізацією на сучасному етапі уживання експресивної лексики в мові української публіцистики та погіршення її якості в зв’язку з обсягом і швидкістю інформації через ЗМІ, що відображає загальний рівень культури; з другого боку, недостатньою вивченістю функціонування експресивної лексики в зв’язку з її великим обсягом і динамікою. Функції експресивної лексики в публіцистичному мовленні досліджувалися, однак ці роботи містять лише фрагментарні відомості про мотиви її використання, контекстуальне оточення, участь у створенні загального емотивно-оцінного плану тексту.Експресивний аспект мови як результат мовленнєвої діяльності мовної особистості займає все більше місце в лінгвістичних дослідженнях. Проблема експресивності опиняється в центрі активних пошуків сучасних лінгвістів. Вона потребує уваги як філологів, редакторів, так і журналістів.Об’єктом даної курсової роботи обрано мову сучасної української публіцистики. Мова друкованих засобів масової інформації є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю: у ній доволі яскраво й швидко відзеркалюються зміни, що відбуваються в суспільстві. Сьогодні в мові преси особливо помітна конкуренція інформаційності та експресивності функцій [6].Предметом аналізу є експресивна лексика в публіцистичних текстах.Експресивність виступає в тексті як засіб прагматики, яка в (комплексі з іншими мовними засобами контексту) сприяє, з одного боку, прояву позицій самого журналіста, його інтерпретацій, емоцій і оцінок, а з іншого – виявляючи мовну стратегію автора, стає одним із засобів мовного впливу на читача.Метою дослідження є вивчення експресивної лексики сучасної української публіцистики та особливості її уживання в сучасній періодиці.У зв’язку з визначеною метою постають такі завдання:– з’ясувати мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю;– показати джерела формування та поповнення експресивної лексики в мові сучасної української публіцистики;– схарактеризувати особливості вживання експресивної лексики.Основним методом дослідження є описовий.Структура: дана робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури (50 джерел), доповіді.
4,4(100 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ