- Скажіть, будь ласка, якою мовою Ви зазвичай спілкуєтеся?
- Своєю рідною - українською.
- А Вам відомо, яких утисків зазнавала наша мова протягом багатьох століть?
- Так, звичайно, я дещо знаю про це. Взагалі дивно, що українська мова досі існує, адже наша країна перебувала під владою іноземних держав, які всіляко пригнічували як наш народ, так і нашу мову.
- Отже, Ви згодні з тим, що мова - не тільки засіб комунікації, але й б духовної самоідентифікації?
- Ви маєте рацію. Адже передусім через мову людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого народу, до інших осіб і до світу...
- Я, як і Ви, вважаю, що відродження, розвиток і поширення української мови є визначальним чинником і головною ознакою ідентичности української нації та засобом самовираження кожного українця.
- Отже, ми з Вами однодумці. Дякую Вам!
- Навзаєм!
Складне речення, що складається з двох або більше предикативних одиниць, поєднаних в єдине семантичне й граматичне ціле підрядним зв'язком за до сполучників підрядності чи сполучних слів та інших граматичних засобів, називається складнопідрядним.
Предикативні частини складнопідрядного речення синтаксично нерівноправні: одна з них підпорядкована іншій. Отже, частина складнопідрядного речення, що перебуває в синтаксичній залежності від іншої, головної частини, називається підрядною.Частина складнопідрядного речення, якій підпорядкована підрядна частина, називається головною.
Залежність підрядної частини від головної у складнопідрядному реченні мислиться як поняття синтаксичне. У семантичному значеннєвому відношенні обидві частини складнопідрядного речення бувають рівноцінні, однак нерідко саме підрядна частина передає основний зміст усього складнопідрядного речення. Так, у реченнях Не диво, коли \о, І важко бул\самостійною і з погляду структурного, що формально виявляється в її\.