Жили собі колись Іван та Одарка, довго жили, та й не один пуд солі з’їли. Одарка була вередлива, і якось закортіло їй стати як дві краплі води схожою на Памелу Андерсон. І наказала вона Івану, щоб той ішов хоч під три чорти, та дістав гроші на пластичну операцію. Іван обурився, та все ж він кохав дружину, і пішов за тридев’ять земель заробляти гроші. Довго ходив він світом, сім пар чобіт стоптав. Нерідко був він за два кроки до загибелі, та все ж таки повернувся до Одарки. А вона так скучила за ним, що вивчила його фото, як свої п’ять пальців. Дуже зраділа Одарка, і сказала, що їй не треба навіть сім чудес світу, тільки б бути разом. Іван теж зрадів, тим більше, що Одарка й так виглядала на всі сто. І стали вони жити краще ніж жили, а всі негаразди оминали їх десятою дорогою.
Поляни ж жили в ті часи окремо і володарювали родами своїми... І були три брати: один на ймення Кий, а другий — Щек, а третій — Хорив, і сестра їх — Либідь. Кий сидів на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, через що і прозвана вона Хоривицею. І збудували вони городок в честь свого старшого брата, й нарекли його Києвом. А навколо города був ліс і пуща велика, і ловили там звірів. І були ті мужі мудрими й тямущими, і називалися вони полянами, від них в Києві є поляни й до сьогодення. Деякі ж, не знаючи, кажуть, що Кий був перевізником, бо нібито тоді біля Києва був перевіз з тієї сторони Дніпра, тому й говорили: «На перевіз на Київ». Проте, коли б Кий був перевізником, то не ходив би до Царгорода. А втім, цей Кий княжив у роді своєму і ходив він до царя — не знаємо лишень до котрого, але знаємо, що великі почесті, як оповідають, віддав йому той цар, при якому він приходив. Коли ж Кий повертався, прибув на Дунай, і уподобав місце, і збудував малий городок, і хотів осісти в ньому з родом своїм, та не дали йому навколишні мешканці. Отож і донині називають придунайці те городище Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ, тут і скончався. І брати його Щек і Хорив, і сестра їх Либідь тут померли.
