у народі є прислівя: справжніх друзів пізнаємо у біді.і це справді так!як багато осіб вже переконалися у цьому.багато із нас думає,що ми маємо безліч друзів,але чи вони найкращі друзі??коли нам добре живеться то і друзі до нас горнуться,але тільки но з нами станеться якась біда то і наші ,,друзі,, десь зникають.В добрий час і друзі є,знайдеш їх багато,хоч одного у лихий спробуй відшукати.тож,спробуймо перше переконатись і відшукати того насправді справжнього друга,який ніколи не залишить нас у тяжкий час у нашому житті:)
Мати, матінко, матуся — ці слова знайомі мені з самого дитинства. Від них віє спокоєм, теплом, добротою... З перших кроків життя мене оточувала материнська любов та ласка. Перші вірші та байки Глібова читала мені матуся, вона повела мене у дитячий садочок, а потім у перший клас. Так почалося моє навчання. Мати завжди була зі мною поруч: і в радощах, і в труднощах. Хто, як не мати, оберігає нашу родину від злих вітрів і лихоліття; дає нам мудру пораду у нашому складному житті; захищає нас від невірного кроку? А так легко помилитися і піти не тою стежкою, а ще й гірше зламатися і перекреслити усі матусині мрії.
Кожна мати радіє успіхам своєї дитини. Спочатку це перші літери рідною мовою у твоєму зошиті, потім ти починаєш писати речення, які складаються у твір. Яка це радість для матусі, коли ти напишеш свій перший вірш і він обов'язково буде присвячений їй, твоїй матінці, твоїй берегині. І ось до твоєї родини прийшло свято — ти закінчив школу, і перед тобою простеляється багато шляхів... так обери свій єдиний шлях на все життя, отримай ту спеціальність, що тобі подобається, не розчаруй свою матір. А вона буде радіти за тебе. Покидаючи материнську оселю, не забудь озирнутися і подякувати їй за все добро, що вона зробила для тебе...
Объяснение:
