Наступила золота осінь, відлетіли журавлі. Холодно і сумно.Щодня накрапає дощ, а вітер навіює смуток. На пеньку ростуть опеньки, тільки вони радіють раптовому дощу.
Звичайно,що книга! Безмежну силу має книга, без неї людина сліпа. Протягом усього життя ми звертаємося до книжки. Вона відкриває перед нами небачені світи, знайомить з нашим минулим, веде у майбутнє. Книга – мудрий друг, який, не вміючи розмовляти, розповідає нам про незвичайні та неймовірні пригоди, про світ, що оточує нас.Не вміючи читати, ми з цікавістю слухали розповіді старших. Уявляли себе поряд із казковими героями на сторінках книги. Вже тоді, вона відчинила перед нами двері у чудовий, дивовижний та чарівний світ, у якому існує багато різних книг: товстих і тонких, маленьких та великих, сумних та веселих.У дитинстві, я уявляла дитячу бібліотеку книжковим королівством, у якому живуть загадкові герої. Це королівство прекрасне, охайне, де у кожної книги свій куточок на поличці.Мабуть, я все це легко уявляла тому, що дуже любила слухати казки. Кожен раз при нагоді просила у батьків прочитати захоплюючу історію. І завжди поринала у прекрасний світ чарівної книги.Читайте, фантазуйте, навчайтесь разом з книгою, робіть для себе нові відкриття. І тоді, книга стане вашим незмінним супутником на все життя.
