Уявітьсебе письменником-фантастом і опишіть життя ваших однолітків через сто років. використовуйте дієслова у простій і складеній формах майбутнього часу.
Життя моїх однолітків через 100 років не можливо уявити, бо ми не доживемо до цього часу, але якщо фантазувати, то мені здається, що через стільки часу світ зробить великий крок уперед і ми разом з ним. Великий прогрес відбудеться у науковій та технологічній сфері. Наше життя будуть спрощувати машини та роботи, не виключено, що й ми станемо на половину роботами, а може й не на половину. Дуже хотілося б щоб на той час вже винайшли ліки від тяжких, невиліковних хвороб. І всі наші знайомі, родичі та друзі були здорові. Наші сім'ї не будуть знати, що таке війна й тяжкі часи. Всі будуть жити у мирі та злагоді, винаходити все нові й нові прилади, гаджети для ліпшого існування. Вчені вирішать проблеми екології, зможуть контролювати всі процеси у природі. Згодом цивілізація розвинеться на стільки, що Земля перенаселиться й люди почнуть освоювати простори космосу задля знаходжяення житла. Всі планети підкоряться нам. Це дасть змогу не перенселяти Землю, але й не знижувати народжуваність Так, мрії мріями, але потрібно жити сьогоднішнім днем. Всі задуми будуть втілюватись по можливостям...
Сьогодні – останній день зими. Хоча сніг на вулицях та подвір’ях ще лежить, хоча стовпчик термометру ще не піднімається вище нуля – завтра вже березень, а березень це вже фактично весна. Сніг стане, сонце вигляне з-за хмар, надворі потеплішає. Саме тоді час пакувати валізи і вирушати в подорож до Жовківщини. Бо Жовківщина – це не тільки „симфонія в каменю” з церков, костелів, монастирів чи кам’яниць. Це і мальовничі Розточанські пагорби, і гостинні букові-грабові ліси, і невеличкі ставки в соснових перелісках. Щомісяця наші мальовничі краї являються перед своїми мешканцями в новому обличчі. Тому пакуйте валізи і їдьте до нас у гості – а належну зустріч ми забезпечимо!
Сьогодні – останній день зими. Хоча сніг на вулицях та подвір’ях ще лежить, хоча стовпчик термометру ще не піднімається вище нуля – завтра вже березень, а березень це вже фактично весна. Сніг стане, сонце вигляне з-за хмар, надворі потеплішає. Саме тоді час пакувати валізи і вирушати в подорож до Жовківщини. Бо Жовківщина – це не тільки „симфонія в каменю” з церков, костелів, монастирів чи кам’яниць. Це і мальовничі Розточанські пагорби, і гостинні букові-грабові ліси, і невеличкі ставки в соснових перелісках. Щомісяця наші мальовничі краї являються перед своїми мешканцями в новому обличчі. Тому пакуйте валізи і їдьте до нас у гості – а належну зустріч ми забезпечимо!
