Весна- это когда природа сбрасывает с себя снежный покров и оживает.Молодая сочная травка проклевывается сквозь залежавшиеся островки еще не растаявшего снега.На деревьях образовываются почки,которые в свое время разорвут мягкую кожицу ,обволакивающую их, и на том месте появятся молодые едкого цвета листочки.Солнышко будет чаще радовать нас,небо будет окутано в мягкие объятья облаков.Сквозь нагретую солнцем землю в скором времени будут пробиваться ростки долгожданных одуванчиков.Ручейки в лесах вновь заиграют задорную мелодию,тем самым подавая сигнал птицам,что пора возвращаться с дальних стран в родные края.С прибытием птиц воздух наполняется веселым щебетанием и весна становиться все краше и краше.Весной у людей все чаще на лице светится улыбка,блестят глаза.Ведь многие люди находят свою половинку именно в это время года,как будто в воздухе летает некая "влюбленность".
На дворе стоит веcна!
После зимней лютой стужи
Отряхнулась ото сна
Вся природа. Даже лужи
Не покроет лед за ночь,
Гонит солнце зиму прочь!
Набухают соком почки,
И зеленые листочки
Скоро в струях ветерка
Заиграют! А пока:
Цвета солнца у реки
Появились огоньки!
Все! Закончились морозы!
Распускаются мимозы!
Свое сочинение я закончила стихотворением Вадима Косовицкого " Цвет весны", потому что это стихотворение описывает так весну ,как я себе и представляю.
Вперше я її побачила коли була ще зовсім маленька. Вона йшла, немов летіла. її професія загадкова й впливає на вибір кожного. Вона військовий журналіст. Грім гармат, безперервні постріли та нескінченні рани військових не лякають її, а навпаки порушують до дій. Вона звикла говорити тільки правду, доносити її до кожного серця, захищати воля й свободу своєї країни. Події в нашій рідній країні змусили її стати волонтером, навчили її допомагати іншим та боротися за життя багатьох військових. З часом і вона також взяла до своїх рук зброю, навчилася управляти важкою артилелією, стріляти з літака. Мабудь, вона знайома кожного, відчайдушна й загадкова Надія Савченко. Так, скажите ви, адже вона помилилася. Кожен же має право на помилку, кожен може щробути неправильний вибір і задихатися від його последствий, благаючи про до Але вона в певній мірі і досі не здалася, вона ще намагається тримати штурвал свого життя в своїх руках. Вона є приклад для наслідування кожного. Надія й справді щира партіотка рідної землі!
