Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями. Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось.
Герої – це люди, які творять добро і заслуговують поваги. Є заслужені герої, визнані урядом і відомі на весь світ, а є герої, про яких ми навіть не чули, і вони тихо продовжують жити в нині.
На мою думку, героями Сучасної України є учасники АТО, безпосередньо Небесна Сотня. Це хоробрі хлопці та дівчата, які без сумнівів пішли обороняти наш з вами спокій.
Тисячи добровольців покинули рідні домівки в пошуках справедливості та миру. Саме вони, не змикаючі очі, обороняють державні кордони. Дякуючи їм наше небо є мирним та чистим.
Висловлюючи подяку, відсилаючі до них листи підтримки, мрій про щасливе майбутне нашої країни, ми доказуємо Борцям що їх подвиги помічені та важливі. Слава Україні!
