Порушення норм лексичної сполучуваності
До оцінки лексичної сполучуваності в експресивної мови не можна підходити стереотипно, оскільки тут діють особливі закони "тяжіння" слів один до одного. Зокрема, в художніх і публіцистичних творах кордону лексичної сполучуваності можуть бути розширені. Помічено, що обмеження семантичної сполучуваності не поширюються на переносне слововживання: можливі словосполучення, які здаються безглуздими, якщо складові їх слова розуміти буквально (захід палає, роки летять, чорні думки).
Объяснение:
это за весь год
Объяснение:
Перший шкільний день неможливо забути. Всі ново, все цікаво. Так радісно на душі від того, що ти тепер учениця, що ти вже велика. Мою першу вчительку звуть Світлана Петрівна Ісакова. Це чудовий чоловік. Вона завжди ставилася до нас з добротою і розумінням і дбала про нас, як про власних дітей. Вона хотіла, щоб в старші класи ми пішли розвиненими і розумними. Перший рік ми ходили в школу майже як в дитячий сад. Вранці ми вчилися, грали, сперечалися і чекали батьків. З другого класу ми стали справжніми школярами. Але от непомітно пролетіли чотири роки, і ми вже п'ятикласники. Нашого класного керівника звуть Тищенко Галина Миколаївна. Ми її дуже любимо. Вона проводить з нами багато конкурсів, ходить в походи. Галина Миколаївна добрий і цікавий чоловік. Нам подобається з нею спілкуватися. Вона за нас дуже переживає і віддає нам всю душу. У нас багато й інших вчителів. Всі вони дуже розумні і хороші люди. Вони намагаються віддати нам свої знання і підготувати нас до дорослого життя. Але ми поки ще діти і нам іноді більше хочеться пограти і похуліганити, ніж вчитися. Ми не завжди розуміємо, що вчителі намагаються для нас. Ми іноді їх розбудовуємо і навіть ображаємо. Кожен вчитель вимагає щось своє. Один, щоб не крутилися, інший, щоб не базікали і ще багато всього. Всі уроки дуже цікаві. На кожному з них дізнаєшся щось нове і пізнавальне. Коли вивчаєш нову тему, навіть не помічаєш, як пролетів урок. У школі у мене багато друзів. Раз у раз з усіма вітаюся. Моя найкраща шкільна подруга - Катя Казакова. Ми з Катею давно дружимо. Дружба у нас міцна. Якщо сваримося, то на день. На наступний день ми обов'язково миримося. Це тому, що ми міцно дружимо, і тому, що нас пов'язує школа. А подружилися ми саме в школі. Якщо б не школа, я б ніколи, напевно, з нею не дружила. Коли я пішла в 5-й клас, відбулися великі зміни але порівняно з початковою школою. Тепер потрібно дивитися щодня розклад, так як воно змінюється. А найголовніше - ми в різних кабінетах. Іноді від цього так втомлюєшся! Але мені дуже подобається бути ученицею. Я намагаюся вчитися якнайкраще, щоб не засмучувати батьків, та й самій мені це знадобиться. Знання потрібні скрізь і завжди, адже у мене попереду ще ціле життя. Батьки мені завжди кажуть, що, якщо хочеш чогось досягти в житті, потрібно починати працювати з дитинства. А навчання зараз - це мій головний працю. Вчитися мені дуже подобається. Я взагалі цікава. Мені все цікаво. Адже стільки всього відбувається на світі, хочеться все дізнатися. Я люблю брати участь у різних конкурсах і вікторинах. У нас в школі дуже весело і цікаво. Бувають спортивні змагання та святкові вечори. Все це ми будемо згадувати, коли закінчимо школу. Коли ми вчимося, то з нетерпінням чекаємо змін і канікул, особливо літніх. Влітку добре і привільно відпочивати, але пройде місяць інший і починаємо сумувати за нашій школі і друзям. Шкільні роки чудові. З дружбою, з книгою, з піснею, Як вони швидко летять ...
