Н. дві тисячі вісімсот вісімдесят дев"ять Р. двох тисяч вісімсот дев"яти(дев"ятьох) Д. двом тисячам вісімсотам сорока дев"яти(дев"ятьом) З. дві (двох)тисячі вісімсот сорок дев"ять(дев"ятьох) О. двома тисячами вісімстами сорока дев"ятьма(дев"ятьома) М. двох тисячах всімстах сорока дев"яти(дев"ятьом)
-привіт -привіт -давно не бачились ! -так звичайно! -як твоя бабуся ? -ох ! ще хворіє -мені дуже жалко її! за підтримку ! -а ти вже прочитала книгу яку я тобі подарувала ? -так звичайно ! -ну як ? цікава ? -звичайно! там такі цікаві подорожі ! -я дуже рада що тобі сподобалося ! ДДД ( дзвонити телефон ) -алло! мамо ! привіт ! додому ? добре ! Йду ! вибач мені потрібно йти додому доглядати за бабусею ! -тоді БУВАЙ!! -Бувай
Бачились - минулий хворіє - теперішній прочитала - минулий подарувала - минулий йти - теперішній доглядати - майбутній
Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене нібикамінь звалився з душі.
Р. двох тисяч вісімсот дев"яти(дев"ятьох)
Д. двом тисячам вісімсотам сорока дев"яти(дев"ятьом)
З. дві (двох)тисячі вісімсот сорок дев"ять(дев"ятьох)
О. двома тисячами вісімстами сорока дев"ятьма(дев"ятьома)
М. двох тисячах всімстах сорока дев"яти(дев"ятьом)