Процес випікання хліба не є простим. У цей день жінка одягала чисту сорочку й вишитий рушник, бо здавна в Україні особлива увага приділялася охайності жінки та чистоті рук.
II. 1. У тексті описано процес випікання хліба. Він складається з декількох етапів, а саме: замішування тіста, вимішування, формування круглих паляниць, випікання. Авторові вдалося передати ставлення героїні до своєї праці. Героїня з великою відповідальністю ставилася як до свого зовнішнього вигляду так і до процесу випікання хліба. Перед початком жінка пропонувала всім розходитись, адже вона починала місити тісто.
2. Доки мати викачували останню, найменшу паляничку, що призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв Ті до печі. Розіславши капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, вони змащували його олією або притрушували борошном й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нараз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, наче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька в, мати шугнули лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й моя паляничка.
При вимішуванні тіста материні обіруччя раз по раз занурювалися в діжу. У цей час тісто вимішувалося, крутішало, ставало в’язким, як гума, і їй вже важко було працювати руками. Потім мати витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з руки на руку, формувала круглу паляницю. Дії матері були вправними, було цікаво гати за її рухами. Перед тим, як посадити у піч тісто, мати розстилала капустяний листок поверх ясеневого язика лопати, змастивши його олією або притрусивши борошном.
3. Місили тісто, занурювалося в діжу, ослінчик двигтів, тісто вимішувалося, воно ставало в’язким, вони витягували, витягували опецьок тіста, вмокали у воду руки, щоб воно не прилипало, формували круглу хлібину, викачували паляничку, вони змащували, змащували олією, притрушували борошном, усаджували хлібину, шугнули лопату.
4. Вжиті в тексті художні засоби надають висловленню образності. Завдяки їм автор тексту може передати найтонші особливості будь-якого явища, точно, виразно, яскраво відтворити уявлювані образи.
вигнувши
учепившись
розкриваючи
затуляючи
Василько, стоячи (недоконаний) на лаві, в дитячому чистому подиві позирав на матір, не розуміючи (недоконаний) , що їй болить, чому великі сяючі сльози раптом бризнувши (доконаний) з очей, повільно котяться і котяться по щоках. В погожі дні Данько, напнувши (доконаний) на плечі материн латаний кожух, любить поратися надворі по хазяйству або, вийшовши (доконаний) до річки, подовгу стоїть з костуром на згірку, уважно приглядаючись (недоконаний) до світлої, розблислої на сонці зарічанської далечі, чутливо прислухаючись (недоконаний) до молодих бентежливих звуків весни