Відредагуйте речення: На мене сьогодні вліяють звьозди. На дитячій
площадці покрасили качелі і карусель. Я вийшов трохи подишати свіжим воздухом в бєсєдці
і насипати зерна в кормушку для пташок. Не дьоргай мене, дай віддихнути хоч трохи.
Осторожно, не обірви лєску, вона запуталась в водорослях, прийдеться лізти в воду.
Забастовщики возмущались по тому поводу, гцо не погашені задолженості ще за
рік. Вона вроді би розумна жінка, але в цьому случаї поступає неправильно. Я так і не вспів
висказатися по цьому поводу: мене лишили слова. Вона дуже любить готовити, її любиме
блюдо — говядина, запечена з овочами в глиняних горшках. Учбовий кабінет був неуютний,
так як тут давно вже не було уборки. Стихія, що бушувала на протязі трьох днів, нанесла
відчутний урон народному господарству. Тут настоягций безпредєл. Ну ладно. Ми спішим.
Щасливо! На почті можна здійснити грошовий перевод. Вчора я получив заказний лист з
Венгрії і почтовый перевод з Польші. Ну ладно, тобі що, важко лишній раз зайти в деканат і
взнати, чи буде пара
По-перше, якщо ти ощасливив кількох людей, твоє життя вже не можна назвати пустим і даремним. Але як робити щасливими інших? Не обов’язково дарувати дорогі подарунки чи возити на дорогі курорти своїх близьких. Щастя — це не лише матеріальні речі. Досить сказати мамі, що ти її любиш, і що ти вдячний за те, що маєш таку родину. Досить лише того, щоб твої близькі знали, що ти поруч, що ти завжди готовий до м і підтримати. Коли в людини є надійна опора, вона вже щаслива.
Наприклад, члени моєї родини завжди підтримують один одного. Що б не трапилось, я знаю, що мене оточують надійні люди, і, куди б я не впала, мене завжди спіймають і підтримають. Коли я беру участь в олімпіадах, конкурсах, змаганнях, за мене тримають кулачки всі мої рідні й друзі. Вони щиро радіють, коли я займаю призові місця. Моя перемога — це і їх перемога також. Тож, на мою думку, проста підтримка й розуміння близької людини — це вже щастя.
По-друге, щасливий той, кому до ншим приносить щиру радість, а не почуття обов’язку, яке обтяжує й пригнічує. Якщо ти щиро хочеш зробити людям добро, то в тебе обов’язково все вийде. Але якщо ти робиш це лише для того, щоб перед іншими показати себе доброю людиною, але в душі в тебе немає цих почуттів, то навряд чи твій добрий вчинок буде дійсно корисним.
Інколи трапляється так, що людина свою провину хоче спокутувати тим, що приноситиме людям щастя й добро. Так робив герой повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна» Сашко, який одного дня вирішив, що хоче робити лише добрі вчинки. Він скидав шапку перед перехожими й вітався з ними, цим самим ніби компенсуючи свої маленькі дитячі прогріхи. Але одного дня Сашко з батьком вчиняють справді хоробрий і благородний вчинок. На човні вони рятують людей від повені, і Сашко відчуває справжнє піднесення, адже він зробив світ трішки кращим і яскравішим, став маленьким героєм.
Отже, щаслива людина — це та, що своїми вчинками приносить щастя й користь людям, це та, якій приємно бачити усміхнені людські обличчя, яка щиро прагне до добра. Щасливу людину не зламає ніяке зло й кривда, вона й далі допомагатиме людям і приноситиме їм щастя, адже вона знає, для чого живе.