З давніх поколінь в моїй сімї існували різноманітні звичаї.І я хочу розповісти про наші звичаї які ми виконуємо на Свят Вечір 6 січня. З самого ранку мама готує 12 страв головною стравою є кутя я допомагаю мамі у приготуванні.Мій менший брат тим часом прибирають будинок і йдуть купувати ялинку.Коли я з мамою закінчу приготування мама накриває на стіл білосніжну скатертину на якій вишиті снігурі ще нашоб прабабусею і тоді викладає на стіл страви. Тато з братом наряджають ялинку на якій починають сіяти святкові гірлянди.Ось уже прийшли гості-наша велика і дружня родина.Всі сідаємо за стіл І ЧЕКАЄМО КОЛИ ЗІЙДЕ ПЕРША ЗІРКА І ТІЛЬКИ ТОДІ ПОЧИНАЄМО КУШТУВАТИ СТРАВИ.Де-не-де чути дзвін вертепників.Повсюди колядують діти.'Христос народжується'.'Славімо його'.Ось такі традиції у нас на Різдво.
Спаржа (тема) відома людству понад два тисячоліття: її садили давні греки, римляни та народи Середньої Азії як лікарську, харчову й декоративну рослину (рема) В Елладі вона була предметом культу (тема): з неї плели вінки й заквітчували ними на весіллі наречених, благословляли їхній шлюб. (рема) У страву не вживали, бо вважали за неможливе їсти таку рослину. (Рема)
Очевидно, це було пов'язано з легендою про те, як спаржа до красуні Перигоні врятуватися від переслідувань Тезея. Утікаючи, дівчина прибігла на поле зі спаржею і заховалась у її заростях. Тезей довго шукав утікачку, проте не зміг її знайти: спаржеве поле заступило красуню сизим туманом, тому й Перигона на знак подяки заприсяглася не їсти і не зривати цю рослину. (Рема)
Отаку поетичну легенду створили люди.