Я дуже люблю свою матусю. Її любов для мене тепліша за сонце, тому що вона ніжить мене своїми промінчиками материнської любові і дарує гарний настрій щодня.
Моя мама дуже розумна жінка. Вона багато читає і завжди допомагає корисними порадами. У неї довге хвилясте волосся світло русявого кольору і великі очі. Іноді мені здається що в них можно побачити неосяжний Всесвіт... Врода моєї мами не підлягає сумніву. Вона ніби зійшла з якоїсь картини: такі тонкі і витончені у неї риси обличчя. Мама має пухкі рожеві уста і маленький носик, що робить її лице дитячим. Матуся любить вдягати легкі сукні і невисокі підбори. Мені дуже подобаються її вбрання, тому що воно завжди невимушене і зручне. Та що ця краса важить порівняно з внутрішнім світом мами? Вона наче мій янгол охоронець, така турботлива і смілива. Її милосердність слугує для мене ідеалом, а доброта і щирість справжніми джерелами духовної втіхи.
Отже, найближча до серця людина у світі - це, безперечно, мама. У кожної людини вона асоціюється з різними почуттями, але найголовніше це її любов, за яку ми маємо дякувати нашим матусям щодня.
Усе наше життя і є боротьба з різними спокусами.Не нашколити іншому, не заздрити, не красти і т.і. Наприклад, хтось загубив смартфон.Новенький,гарненький, саме такий, як я хотів собі.Взяти його собі і є спокуса.Але,поміркуючи про того,хто його загубив, я такого не зроблю.Уявіть собі: мати хвилюється, дзвонить на цей телефон, а дитина не відповідає.В неї вже серце розривається від сумних думок!А дитина,що загубила, не знає, що сказати батькам про цей телефон,щоб не сварили.Дуже неприємна ситуація!Я просто зателефоную на номер батьків, скажу,що знайшов телефон.І мене задовольнить те,що всі заспокоються.А я таким чином уникну однієї зі спокус.™•
1. В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і усміх, і любов, і гнів великого народу.
2. Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами.
3. Тихо вечір на місто лапу кладе і наспівує колискові.
4. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.
5. Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу.
6. Усю худобу пасли на луках, на полях чи в лісах.
7. Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці.
8. А життя було усюди: і на землі, і у воді, і в повітрі.
9. Вівса, пшениці, ячмені — все це зіллялось в одну могутню хвилю.
10. Козаки ходили морем до таких турецьких фортець: Стамбул, Азов, Керч, Варна, Кафа.