Ось твір про Україну разом з мамою довго сиділи складали ⬇️
Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося
народитися і жити, яка стала для всіх нас Батьківщиною. Велична і трагічна
історія нашої країни. Здавна численні завойовники приходили на нашу
прекрасну, багату землю, щоб загарбати нас й поневолити український
народ.
Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні
і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні
землі рідної землі. Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала
під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі «іскра
вогню», невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи.
Наші землі бачили багато, вони все пам’ятають. Чому ж ми не взмозі
зрозуміти та зберегти нашу історію? Зробити все, щоб болючі уроки історії
були засвоєні та більше не повторювалися. І першим, хто сказав про це на
весь світ, був Тарас Шевченко: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля.
1. В) Брат герой, але він зовсім не той, хто потрібен тобі.
2. Г) Сонце вставало-скрізь на небі чисто, де-не-де хмарка гуляла на во тихо в діброві— тільки ледве листом щось промовляє висока топол...
3. В) Дідусь вимовляе, виспівує гарячі прості слова-і все давниною сивою в очах моїх ожива.
4. B) Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, я дивлюсь, хвилюючись навколо, - мені треба поспішати
5. A) Я чую, як біжать секунди, я бачу космоси в траві...
6. B) Мені здається час уже не йде спинився і завмер.