Куди(прислівник,обставина) не(частка) кинь(дієслово,присудок) оком(іменник,додаток): сосни(іменник,підмет) красуються(дієслово, присудок) у(прийменник) золоті(іменник,додаток) та(сполучник) бірюзовому(прикметник,означння) вбранні(іменник,додаток), осинові(прикметник,означення) зарослі(іменник,підмет) перелякано(прислівник,обставина) тріпочуть(дієслово,присудок) червоним(прикметник,означення), як(сполучник) полум'я(іменник,додаток), листям(іменник,доаток),берези(іменник,підмет),вилавтувавшись у колони(це дієприслівниковий зворот, тут члени не розбираються), вимальовують (дієслово, присудок) оманливі(прикметник,означення) видіння(іменник,додаток) то(займенник) звичайних(прикметник,означення) селянських(прикметник,означення) білостінок(іменник,додаток), то(займенник) розкішних(прикметник,означення) палаців(іменник,додаток). Ще(сполучник) всюди(прислівник,обставина) сліди (іменник,підмет) недавнього(прикметник,означення) літа(іменник,додаток), а(сполучник) росяні(прикметник,означення) на(прийменник) похмурих(прикметник,означення) травах(іменник,додаток), на(прийменник) кетягах(іменник,додаток) червоної(прикметник,означення) калини(іменник,додаток) та(сполучник) горобини(іменник,додаток), холодок(іменник,підмет), що(сполучник,підмет) заповзає(дієслово,присудок) за(прийменник) плечі(іменник,додаток), вже(прислівник,обставина) нагадують(дієслово,присудок), десь(прислівник,обставина) тут(прислівник,обставина), серед(прислівник,обставина) цієї(займенник) краси(іменник,додаток) первозданної(прикметник,означення) чатує(дієслово, присудок) зима(іменник,підмет) , вона(займенник,підмет) чатує(дієслово, присудок) тихо(прислівник,обставина), підступно(прислівник,обставина) вичікує(дієслово,присудок) свого(займенник,означення) часу(іменник,додаток).
Картина Володимира Орловського "Дніпро" - це натуральна замальовка, перетворена чарівним пензлем художника в барвистий музичний акорд. Витвір представляє високу музейно-художню і колекційну цінність. Присвятив картину Володимир Орловський українській природі, її чарівній, неповторній о красі. Тепла тінь огортає при першому погляді на картину, а далі заворожують душу далекі сонячні степи і блакита вода Дніпра з його обривистими берегами. Чим пильніше дивишся, тип сильніше починаєш бажати стати на звивисту доріжку, погладити рукою ніжно зелену, уквітчану ромашками, траву, привітатися з щирою українською дівчиною, у довгій спідниці та з вінком. Далі підійти до стін церкви, що тільки куполами вигляда з-за лісу і ніби тоне у зеленому розмаїтті. Як тонко автор передав всі порухи природи, як майстерно він втілив у картину всю красу Дніпровських вод. Ця картина заслуговує найбільшого визнання.