У блискучих весняних калюжах, наче в дзеркалі, відбивається яскраве блакитне небо і білі-білі купчасті хмари — вісники весни. Пригріває по-весняномутепле, ласкаве сонечко, тане сніг. Там, де він уже розтанув, із землі пробивається до сонця перша зелена травичка. На деревах лопаються бруньки, з них зацікавлено виглядають перші зелені листочки. Все росте, тягнеться до ласкавого, теплого сонечка. Але є такі квіти, що з'являються першими. Це проліски та підсніжники. Декотрі вважають, що це назви однієї й тієї самої квітки. Але це не так. Підсніжники мають білі пелюстки інколи з тоненькими чорненькими смужечками. Вони пробивають собі дорогу до сонця крізь шар снігу, коли він ще не розтанув зовсім, а став темним, рихлим. Тому й називаються ці квітки підсніжниками. А проліски мають ясно-голубий, веселий колір. Вони ростуть трошки пізніше, коли сніг вже зовсім розтанув. Острівки пролісків на землі схожі на клаптики неба.
Завжди треба думати, що кажеш. У народі кажуть : "Слово ранить сильніше за шаблю". Якщо погарячкує, та скажеш людині так звану "правду", потім охолонеш ш... А як тій людині жити, думаючи, чи правда те, що ти наговорив у гніві? Навіть пробачивши, вона буде сумніватися і в тобі, і в собі, і у ваших відносинах. Говорять, що людина 6 рочків вчиться розмовляти, щоб потім усе життя намагатися втримати свій язик за зубами. Треба буди досить розумним, щоб не говорити в гніві, чи не думаючи. Порахуй до десяти, а ще краще, до тисячі чи мільйона, перед тим, як образити людину
