Сімейна бібліотека є майже в кожній сім'ї, бо книга завжди супроводжувала наше життя: навчала, розважала, відкривала нові світи. Довгий час книга була найціннішим подарунком. Мабуть, тому в бібліотеці моєї бабусі є багато книжок, які вона передасть у спадщину мені, щоб я знала, які були мої предки, чим вони цікавилися, що читали.Так, з факсимільної копії малої захалявної книжки я побачила почерк Великого Кобзаря: красиві, дрібненькі літери рівненько лягали рядочками, лише де-не-де автор закреслював слово й надписував інше. Мені здається, це свідчить про те, що вірші легко складалися автором. Я люблю гортати й перечитувати цю книгу й тому, що їх сторінок торкалися руки моєї матусі, й тому що подобаються вірші Т. Шевченка, й тому що в ній є чудові ілюстрації І. Іжакевича та В. Касіяна.Отже, «Кобзар» Т. Шевченка був і, сподіваюся, буде особливою книгою для українців. 1 що незважаючи на науково-технічний прогрес і лазерні диски із записом творів письменників, «Кобзар» — книга, яка завжди буде в кожній українській родині.
У мене в руках Шевченківський «Кобзар». Дивишся на нього, і мимоволі спадає на думку, яке довголітнє і прекрасне його життя. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники великого «Кобзаря», далі-їх діти, онуки і правнуки, тобто наші прадіди, діди і батьки, сьогодні в «Кобзар» вчитуємося ми. «Кобзар» — поетична книжка, дивовижно багата на теми і ідеї, образи і жанри, ритми і віршові розміри, тропи і стилістичні фігури. Тут знайдемо ліричні та епічні вірші, громадські та інтимні твори, романтичні балади і різних жанрів поеми: ліро-епічні, сатиричні, драматичні, поетичні памфлети і епіграми, пейзажні зарисовки і жартівливі вішрі, послання і переспіви. У «Кобзарі» — минуле і сучасне українського народу, його історія і побут, філософія і мораль. У невеликих за обсягом творах Т. Шевченко зумів охопити питання, що хвилювали народи, а то й планету.
