Суржиком называется любое смешение двух языков в речи. Я рассмотрю более привычное для россиян значение — устное языковое образование, при которого общаются преимущественно в восточной части Украины и соседствующих с ней территориях России. Узнать его в речи можно по следующим чертам: лексика заимствована в основном из русского языка, а грамматические конструкции присущи украинскому.
Надо сказать, что суржик — одна из немногих модификаций русского языка, которая используется людьми до сих пор. Вымершими примерами смешанных языков можно назвать, например, руссенорск (русско-норвежский) или кяхтинский (русско-китайский).
Этот устный диалект распространен, в основном, среди людей, которые не нуждаются в грамматически правильном употреблении русского или украинского языка ежедневно. Таким людям не хватает словарного запаса для того, чтобы изъяснятся на украинском языке. В то же время они не достаточно хорошо знают русский, чтобы говорить на нём как следует. Из-за этого и возникают такие выражения, как:
• не нада (сурж. нє нада, укр. не потрібно)
• хто-то, шо-то, кой-шо (укр. хтось, щось)
• саме важне (укр. найважливіше)
• унаслидував (сурж. унаслідував, укр. успадкував), до цих пир (сурж. до ціх пір, укр. досі), када (укр. коли)
Как видно, все примеры напоминают скорее русский, нежели украинский язык. Вообще, возникновение суржика именно на территории Украины закономерно, и этому существует не одно объяснение. Во-первых, ещё в 1709 году Пётр I запретил издание книг на украинском. Затем в 1863 году был издан Валуевский циркуляр, который запрещал печатать на украинском языке учебные и церковные книги. Наконец, в 1938 году после недолгого периода украинизации было постановлено, чтобы русский язык обязательно изучался в начальной школе во всех нерусских школах.
У кожної людини свої вподобання і кожен проводить свій вільний час за найулюбленішим заняттям. У мене нема багато вільного часу,адже я навчаюсь у школі, і намагаюсь старанно виконувати домашню роботу і також свої обов'язки. Тому свій вільний час я проводжу з користю.Моє улюблене заняття, це читання книг.Я люблю читати українську літературу а також зарубіжну. Книга—це джерело знань,з її до ми стаємо розумнішими і розвиваємо свій інтелект. Читання книг дає мені змогу розслабитись.Також я можу дізнатись багато життєвих ситуацій і історій .Я ніби проникаю у світ героїв і пізнаю їхнє життя. За читанням книги час летить непомітно,тому інколи я можу читати декілька годин поспіль,але для мене це нестрашно,адже це моє улюблене заняття. Я люблю книги. І проведення часу за книгою,на мою думку є найкращим варіантом зайняти себе чимось у вільний час.
Мої батьки — прихильники здорового життя. І коли ми виїжджаємо за місто, багато уваги приділяють фізичній активності. Батько з мамою бігають кроси вздовж річки, купаються до пізньої осені. Звісно, й мене намагаються привчити до цього. Я відмовлявся(-лася) купатися восени. Але коли почув(ла), що Даринка Лисенко, моя сусідка по квартирі, кутається з батьками в ополонці, я теж зацікавився(-лась). І ось у жовтні ми виїхали з батьками на беріг річки. Погода була чудова: сонечко пригрівало, наче у серпні, тільки жовте листя нагадувало, яка зараз пора року. Батьки мої дуже здивувалися, коли я почав(ла) розминатися без нагадування. Потім пробіг(ла) разом з ними деяку відстань. Найбільше здивувало їх моє бажання викупатися. Мама не на жарт сполохалась і сказала, що категорично забороняє мені навіть наближатися до води, запевняючи, що для купання у таку пору треба готуватися ще влітку. Але батько несподівано підтримав мене. Що сказати? Вода мене обпалила. Був я в річці лічені хвилини, але наступного дня не міг(не могла) піднятися з ліжка, щоб піти до школи. Мене трусило, мабуть, від температури, з носу лило, з очей капали сльози. Звісно, почав(ла) кашляти. Поки я одужував(ла), у мене був час, щоб все обміркувати. Одного мого бажання зрівнятися з Даринкою Лисенко замало. По-перше, мама має рацію: загартовування треба починати влітку. По-друге, треба готувати своє тіло не тільки для холоду, але і для серйозних фізичних навантажень. Попри все моє бажання я не міг(не могла) пригадати, коли я востаннє робив ранкову зарядку. Я не любив(не любила) бігати на уроках з фізкультури. По-третє, щоб досягти мети, треба чітко дотримуватися режиму, розпорядку дня. Не сидіти до пізнього вечора біля комп'ютера або телевізора, а вийти перед сном подихати свіжим повітрям, лягати спати в один той самий час. Тоді не треба буде мене будити вранці з такою наполегливістю, як мама. Даринка займається в секції боротьби — це у дівчат вважається дуже модним захопленням. А я дивлюсь спортивні змагання лише по телебаченню, сидячи у своєму улюбленому кріслі і поїдаючи цукерки. Треба сказати, що я здолав(ла) свою застуду швидко. Я став(ла) іншою людиною. Я почав(ла) змінюватися. Я з повним правом можу назвати себе прибічником здорового життя.
Объяснение:
Суржиком называется любое смешение двух языков в речи. Я рассмотрю более привычное для россиян значение — устное языковое образование, при которого общаются преимущественно в восточной части Украины и соседствующих с ней территориях России. Узнать его в речи можно по следующим чертам: лексика заимствована в основном из русского языка, а грамматические конструкции присущи украинскому.
Надо сказать, что суржик — одна из немногих модификаций русского языка, которая используется людьми до сих пор. Вымершими примерами смешанных языков можно назвать, например, руссенорск (русско-норвежский) или кяхтинский (русско-китайский).
Этот устный диалект распространен, в основном, среди людей, которые не нуждаются в грамматически правильном употреблении русского или украинского языка ежедневно. Таким людям не хватает словарного запаса для того, чтобы изъяснятся на украинском языке. В то же время они не достаточно хорошо знают русский, чтобы говорить на нём как следует. Из-за этого и возникают такие выражения, как:
• не нада (сурж. нє нада, укр. не потрібно)
• хто-то, шо-то, кой-шо (укр. хтось, щось)
• саме важне (укр. найважливіше)
• унаслидував (сурж. унаслідував, укр. успадкував), до цих пир (сурж. до ціх пір, укр. досі), када (укр. коли)
Как видно, все примеры напоминают скорее русский, нежели украинский язык. Вообще, возникновение суржика именно на территории Украины закономерно, и этому существует не одно объяснение. Во-первых, ещё в 1709 году Пётр I запретил издание книг на украинском. Затем в 1863 году был издан Валуевский циркуляр, который запрещал печатать на украинском языке учебные и церковные книги. Наконец, в 1938 году после недолгого периода украинизации было постановлено, чтобы русский язык обязательно изучался в начальной школе во всех нерусских школах.