1. Поезiя чи гра?
2. Духовний світ поезії і різні її відчуття
3. "Зійти на Парнас"
4. Не бійтеся римувати. Зробіть свій крок до поезії
Объяснение:
хрещатик - головна вулиця києва, розташована неподалік від місцевості, де колись князь володимир великий хрестив свою родину. мабуть, саме так виникла назва вулиці. але згідно іншої версії, назва походить від хрещатого яру (місцини, що перехрещена ярами). довжина хрещатика лише 1,2 км, а вшир ця вулиця сягає на деяких ділянках 100 метрів. проїжджа частина дорівнює 24 метри, а обабіч вулиці висаджені дерева, що відділяють 14- метрові тротуари. уздовж лівого боку вулиці простягнувся каштановий бульвар, особливо гарний навесні, у травні, коли каштани розквітають.
як повноцінна вулиця хрещатик почав свою історію наприкінці 18 - початку 19 століття. першим забудовуватись ділянки в районі європейської (кінної) площі. у той час на хрещатик будувались переважно житлові будинки, за винятком першого київського театру – садиби, побудованої за проектом а. меленського. саме тому вулиця деякий час називалася театральною. до 1869 року головна вулиця києва звалася хрещатицькою, а потім була перейменована в хрещатик.
найтрагічніший час для хрещатика настає в роки великої вітчизняної війни. відразу ж після звільнення києва в 1943 році, починаються відбудовні роботи, а 1948 році - втілення в життя генерального плану відновлення хрещатика, запропонованого групою відомих архітекторів. згідно із проектом, хрещатик повинен був перетворитися в широку магістраль. саме тоді одна сторона вулиці була піднята на 2 м, будинки відсунулися вглиб, а перед ними з'явився знаменитий каштановий бульвар. при забудові вулиці архітектори намагалися виграшно з'єднати особливості архітектурних ансамблів із природним ландшафтом. на місці зруйнованих дореволюційних будинків виросли будинки в стилі "сталінського ампіру", які дуже вдало вмалювалися в образ нового хрещатика.
по вихідних і святкових днях вся транспортна частина хрещатику від вулиці бессарабської до майдана незалежності перекривається. вулиця стає пішохідною, що створює різкий контраст з хрещатиком буденного дня. і кияни, і гості міста мають можливість неспішно прогулятися вулицею, відчути атмосферу міста, послухати вуличних музикантів, артистів.
Безотлагательно!
Написати план до тексту
"Нередко доводится чути: "Навщо т врш?Кому здалася ваша поезя?
Будь-яку думку чудово можна висловити прозою. простше, зрозумлше.
Нж витрачати на от поез час, краще в компьютер'ютерну гру пограти!
швидксть реакц потренуш, задоволення отримаш!"
Та невже авторов цих слв не доводилося переживати вд поетичних рядкв потрясння? Невже вн несли не брав на самот зброчку вршв вдумливо не прочитав дв-три поез? Невже отримане вд х читання задоволення можна порвняти з хай цкавою, але такою бездушною грою?
Поезя- звучання душ, адже душа не бува нмою! Поезя пробуджу смуток радсть, заспокою або виклика або виклика бль. Вплив поез на людину неможливо передати словами. Вона -- вддзеркалення розматого духовного свту.
Знате давньогрецьку легенду про гору Парнас? На нй щовесни водили танки сестри Аполона. Це -- музи, прекрасн юн богин. Кожна з них була покровителькою котрогось виду мистецтва. Музи спвали, Аполлон же перебирав струни сво золото кфари.
Звичайно, кожен чув вислв "зйти на Парнас". Це означа --дорвнятися талантом до муз та Аполлона.
Якось музи спвали так гарно, що вся природа застигла вд зачарування, а гора Гелкон почала швидко рости й доросла до неба. Тод олмпйськ боги наказали крилатому конев Пегасу повернути гору на мсце. Кнь ударивкопитом й утоптав гору в землю. На мсц удари забило джерело. Його чудодйна вода надавала поетам натхнення й наснаги.
Може, комусь з вас вдомий смак води цього джерела. Може , хтось пробу вршувати? Це чудово. Проте не забувайте, що навчатися римувати -- що не значить стати поетом. Тому не поспшайте кожен св\творений вами рядок читати товаришам або надсилати до редакц. Поети пишуть не заради слави, а для душ."