На этих летних каникулах я ездил на дачу. Мне очень понравилось там, ведь на даче у меня много друзей, и я постоянно попадаю с ними в различные приключения. Одно из самых запомнившихся - когда мой друг пошёл купаться на речку и застрял на тонком бревне-переходе, а мы его оттуда вызваливали. Ещё на даче я праздновал мамин день рождения: мы накрыли стол, а я с братом приготовил маме концерт. Мы спели ей песню и подарили ей букет её любимых ромашек. Я приехал на дачу в июне, а в середине июля я уже оттуда уезжал. Мне было грустно, ведь я увижусь с друзьями только следующим летом.
Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.
1.Розповідь про писемність
2. Слов'янські народи та їх писемність
3. Бородьба Візантії та Риму за вплив земель
4.Рлзвиток національних культур