Чимало (прислівник) легенд (іменник) і (сполучник) повір'їв (іменник) пов'язані (дієприкметник) з (прийменник) рослинами (іменник).
Давню (прикметник) славу (іменник) має (дієслово) євшан-зілля (іменник).
Хто (займенник) мав (дієслово) при (прийменник) собі (займенник) цю (займенник) траву (іменник), ніколи (прислівник) не (частка) забував (дієслово) про (прийменник) рідну (прикметник) землю (іменник) .
Згадка (іменник) про (прийменник) неї (займенник) наповнювала (дієслово) людину (іменник) силою (іменник) і (сполучник) неабиякою (займенник) наснагою (іменник).
Великим (прикметник) везінням (іменник) вважалося (дієслово) знайти (дієслово) квітку (іменник) папороті (іменник).
Неабиякою (частка не+сполучник аби+займенник якою)
Книги- морська глибина, хто в них пірне до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить” – сказав Іван Франко. Книга – скарбниця народу. Ще здавна зародилась думка , що мудрість знаходиться в книгах й тому вони мали неабияку цінність. Далеко не кожен міг дозволити собі придбати книгу. Сьогодні ж ми маємо необмежений доступ до цього невичерпного джерела знань, адже на зміну паперовим книгам поступово приходять електронні, що робить читання ще зручнішим. Сучасні технології дозволяють у невеликому планшеті розмістити цілу бібліотеку. Це набагато простіше, будучи, скажімо, в дорозі, закинути до сумки тоненький рідер, ніж товсту книжку, і улюблені твори щодня під рукою. Багато хто користується такою можливістю, але є люди, які нізащо не відмовляться від паперових сторінок, запаху друкарської фарби, можливості тримати книгу в руках та милуватися її ілюстраціями.